Як створити прийомну сім`ю: вимоги до прийомних батьків, — роз`яснення служби у справах дітей ДМР

Створення прийомної сім’ї – відповідальне рішення.

Сімейний кодекс України та Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлюють кілька форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:
• усиновлення;
• встановлення опіки чи піклування;
• прийомна сім’я;
• дитячий будинок сімейного типу;
• установи для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Пріоритетними формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є сімейні форми, одна з яких – прийомна сім’я.

За інформацією Міністерства соціальної політики України, на 31.12.2017 в Україні функціонувало 3676 прийомних сімей, у яких виховувалося 6877 дітей.

Що таке прийомна сім’я?

Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Особи, які створили прийомну сім’ю, отримують статус прийомних батьків, а діти – прийомних дітей.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють в інтересах прийомних дітей без спеціальних на те повноважень.

Вимоги до прийомних батьків Відповідно до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №565 від 26.04.2002, прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі (крім випадків, передбачених п. 14 Положення) або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі.

Вік. Влаштування дітей у прийомну сім’ю рекомендовано проводити з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним із прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках прийомна сім’я може функціонувати й після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Дохід. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про створення прийомної сім’ї, не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Житлова площа. У разі створення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших товарів тривалого споживання, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Не можуть бути прийомними батьками

Законодавством встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути прийомними батьками, а саме якщо хоча б одна особа з подружжя:
• не пройшла курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки;
• визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
• позбавлена батьківських прав;
• була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком (прийомною матір’ю), батьком-вихователем (матір’ю-вихователем) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;
• за станом здоров’я не може виконувати обов’язків щодо виховання дітей (інваліди I або II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду; особи, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
• перебуває на обліку або на лікуванні в психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами; • страждає від хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я;
• засуджена за злочини проти життя й здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Не можуть бути прийомними батьками також особи:

• з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, які мають психотичні розлади, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;
• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку;
• є іноземцями, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
• є особами без громадянства.

Створення прийомної сім’ї

Порядок створення прийомної сім’ї визначено Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Положенням про прийомну сім’ю» і складається з декількох етапів.

Перший етап – включення потенційних прийомних батьків у Банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі – Банк даних)

1. Перш за все необхідно звернутися в центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання, де можна отримати консультацію з усіх питань, пов’язаних зі створенням прийомної сім’ї.
2. Подати до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді заяву про взяття на облік як кандидатів в прийомні батьки.
3. Отримати в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді направлення на проходження спеціального навчання для кандидатів у прийомні батьки. Навчання проходить у регіональному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Після проходження курсу кандидатам у прийомні батьки видається довідка про його проходження, а також рекомендація центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення осіб як кандидатів до Банку даних.
4. Зібрати пакет необхідних документів і разом із заявою про створення прийомної сім’ї подати до служби у справах дітей.
5. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно зі службою у справах дітей проводить обстеження умов проживання подружжя або самотньої особи, що бажають створити прийомну сім’ю, за результатами якого складає Акт обстеження житлово-побутових умов.
6. На підставі поданих документів з урахуванням результатів обстеження умов проживання сім’ї та успішності проходження курсу навчання служба у справах дітей дає висновок про доцільність (недоцільність) створення прийомної сім’ї та відповідність її інтересам дитини.
7. Служба у справах дітей вносить відомості про осіб до Банку даних.

Другий етап – пошук дитини

Тільки після включення осіб до Банку даних потенційних прийомних батьків буде надана інформація про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також право зустрічатися з дитиною для налагодження контакту.

Дітей можна брати на виховання з державних установ для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: з дитячих будинків, будинків дитини, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, притулків для неповнолітніх, центрів соціально-психологічної реабілітації.

Третій етап – отримання рішення про створення прийомної сім’ї

Кандидати в прийомні батьки подають заяву до районної державної адміністрації або виконавчий орган міської ради про надання їм статусу прийомної сім’ї та передачу їм на спільне проживання й виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Голова районної державної адміністрації чи виконкому міської ради приймає розпорядження про створення прийомної сім’ї та передачу дитини на виховання та спільне проживання.

На підставі розпорядження про створення прийомної сім’ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її створення, укладається договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання в прийомній сім’ї за встановленою формою.

Необхідні документи

Кандидати в прийомні батьки повинні зібрати такий пакет документів:
• заяву про створення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність чи відсутність кредитних зобов’язань;
• копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про склад сім’ї (форма №3);
• копію свідоцтва про шлюб;
• довідку про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають разом із ними (довідку про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, невролога, психіатра);
• довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
• довідку про наявність/відсутність виконавчого провадження щодо боргових зобов’язань;
• довідку про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки та рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення їх до Банку даних;
• нотаріально завірену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами у прийомні батьки на створення прийомної сім’ї.

Термін функціонування прийомної сім’ї

Прийомні діти виховуються в прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Після досягнення дитиною повноліття або закінчення навчання вона вибуває з прийомної сім’ї.

Права прийомних батьків

Кандидати в прийомні батьки обов’язково інформуються про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання. Обов’язки прийомних батьків; прийомні батьки зобов’язані:
• сприяти забезпеченню пріоритетного права прийомних дітей на усиновлення;
• співпрацювати з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в ході здійснення соціального супроводу прийомної сім’ї;
• співпрацювати з місцевими службами у справах дітей і соціальними службами, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
• нести всі встановлені законодавством для батьків обов’язки щодо виховання та розвитку дітей, а саме:
– поважати дитину;
– виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї родини, свого народу, своєї Батьківщини;
– дбати про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
– забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
– забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
– забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;
• нести персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей.

Права прийомних дітей

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням із прийомними батьками та з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Відділ-служба у справах дітей ДМР