За кожною міжнародною зустріччю стоїть конкретний результат для громади: як партнерства працюють на розвиток Дрогобича?

«Який практичний сенс у міжнародних візитах, офіційних зустрічах, прийомі іноземних делегацій та підписанні меморандумів? Що реально отримує від цього громада?»

Такі запитання час від часу звучать у публічному просторі. Часто – через нерозуміння того, як сьогодні функціонує система розвитку українських громад. Адже міжнародна співпраця давно перестала бути формальністю, дипломатичним етикетом чи символічними жестами.

Сьогодні це один із ключових інструментів залучення ресурсів для розвитку громади.

Щоб зрозуміти це, варто подивитися на те, як змінилася сама модель муніципального розвитку в Україні.

Як пояснює директор КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка, до початку повномасштабної війни головним джерелом коштів для розвитку громад були державні субвенції, Державний фонд регіонального розвитку, цільові програми та рішення центральних органів влади.

Фактично успішність громади значною мірою залежала від її комунікації з державним центром.

Міжнародна співпраця тоді здебільшого мала допоміжний характер – культурні обміни, офіційні візити, символічні партнерства.

Повномасштабна війна змінила цю модель докорінно.

Держава об’єктивно була змушена переорієнтувати значну частину ресурсів на оборону, підтримку військових, безпековий сектор та відновлення територій, які постраждали внаслідок бойових дій. У таких умовах звичні для громад джерела фінансування розвитку суттєво скоротилися.

Натомість саме міжнародна підтримка стала одним із ключових ресурсів для розвитку українських громад.

Європейський Союз, структури ООН, міжнародні фінансові інституції, урядові програми країн-партнерів, спеціалізовані фонди та донорські організації сьогодні спрямовують в Україну масштабні ресурси для підтримки медицини, освіти, енергоефективності, соціальної інфраструктури, молодіжних ініціатив, відновлення та сталого розвитку.

Однак принципово важливо розуміти: ці кошти не розподіляються випадково.

Їх не отримують «по знайомству». Їх не надають за красиву презентацію чи одну зустріч.

Щоб громада отримала право бути учасником міжнародного конкурсу, грантової програми чи стратегічного партнерства, вона повинна відповідати чітким критеріям.

Насамперед — мати стратегічне бачення розвитку.

Міжнародний донор не фінансує абстрактний «ремонт чогось». Він підтримує системне рішення, яке є частиною довгострокового плану розвитку громади.

Саме тому Дрогобицька громада послідовно формує необхідну стратегічну основу: розроблено Стратегію розвитку до 2030 року, у співпраці з ООН-Хабітат створено Концепцію інтегрованого розвитку територій, оновлено Статут громади, триває підготовка нових секторальних стратегій.

Другий критерій — професійна проєктна спроможність.

Підготовка міжнародної заявки — це не формальність. Це складна фахова робота, яка передбачає якісну аналітику, точні розрахунки, дотримання міжнародних процедур, ведення документації англійською мовою, юридичний супровід, закупівлі та подальшу багаторівневу звітність. Громада, яка не має відповідної експертизи, просто не проходить відбір.

Третя складова — прозорість та підзвітність.

У міжнародному партнерстві не працює логіка домислів чи безпідставних звинувачень на кшталт «десь щось освоїли» або «кошти розпиляли».

Кожен євро, кожен долар чи гривня міжнародної допомоги проходить багаторівневий контроль.

І якщо громада бодай раз втратить довіру донора через порушення процедур чи непрозорість, другого шансу вона, як правило, вже не отримає.

Четверта, не менш важлива складова — репутація та впізнаваність громади серед міжнародних партнерів.

Саме тут починається та частина роботи, яку часто поверхово сприймають як «чергові поїздки» чи «формальні зустрічі».

Насправді жоден міжнародний партнер не ухвалює рішення про співпрацю з громадою, про яку вперше почув із поданої заявки.

Довіра не виникає за один лист чи одну онлайн-зустріч.

Вона вибудовується роками через системну комунікацію, особисті контакти, участь у міжнародних платформах, перемовини, презентацію реальних досягнень громади та підтвердження її управлінської спроможності.

Саме це і є тією непомітною, але стратегічно важливою роботою, яку послідовно ведуть міський голова Тарас Кучма, команда КУ «Інститут міста Дрогобича», фахівці відділу міжнародного співробітництва та енергоменеджменту управління інвестицій та економічного розвитку та інші дотичні структурні підрозділи.

І саме ця системна багаторічна робота вже сьогодні має цілком конкретний результат для громади.

– Завдяки співпраці з Міжнародною організацією з міграції громада залучила 700 тисяч доларів на ремонт двох корпусів Стебницької міської лікарні, з яких 150 тисяч доларів спрямовано на закупівлю нового медичного обладнання.

– У межах програми Фонд енергоефективності «Енергодім» реалізовано термомодернізацію будинку на вулиці Грушевського, 38. Загальний обсяг інвестицій склав 5,2 мільйона гривень, з яких 70% покрив фонд, 20% — місто, 10% — мешканці.

– Капітальний ремонт з використанням заходів із термомодернізації огороджувальних конструкцій багатоквартирного будинку ОСББ «Шептицького 14». Сума інвестицій склала 5 900, 00 тис. грн. Співфінансування – 1 300,00 тис. грн.

– Капітальний ремонт з використанням заходів із термомодернізації огороджувальних конструкцій багатоквартирного будинку ОСББ “КАШТАН 1973”, що розташований за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Бориславська, 2. Сума інвестицій склала 8 мільйонів 559 тисяч гривень, співфінансування – 2 мільйони 41 тисяча гривень.

– Ще 2,296 мільйона гривень залучено на створення Талант Хабу — сучасного молодіжного простору для навчання, розвитку та роботи з інноваційними технологіями.

– Робота з ООН-Хабітат над пілотним проєктом сталого розвитку — окремий канал, який Інститут міста ініціював ще два роки тому.

– Підписаний договір про співпрацю з Храстніком (Словенія) і нове партнерство ліцею №2 з федеральною гімназією Граца (Австрія) — освітні обміни без жодної копійки з бюджету громади.

– Дрогобич став одним із двох українських міст (спільно зі Львовом), відібраних до довгострокового енергетичного проєкту Biodivers. Це стало можливим завдяки налагодженій співпраці з німецькими партнерами та відкриває громаді нові можливості інтеграції до європейських енергетичних програм.

– Залучено інвестиції у будівництво сонячної електростанції на території Стебницької міської лікарні. Сума фінансування – 1 мільйон 200 тисяч гривень, співфінансування – 200 тис. грн.

– Закупівля реабілітаційного обладнання для КНП ДМЛ №1, допомога міністерства оборони Словенії, 2-ий грант (1 ий реалізовано на суму 150 тис євро)

– Від партнерського німецького міста Грайфсвальд громада отримала планшети для навчання, шкільні меблі, інтерактивні дошки, модульні дитячі майданчики, функціональні медичні ліжка та генератори.

– Відчутний практичний результат дає і партнерство з Краківським водоканалом. Завдяки цій співпраці спеціалісти КП «Дрогобичводоканал» проходять практичне навчання безпосередньо на базі польського підприємства, переймаючи сучасні підходи до управління та обслуговування водопровідної інфраструктури. Для КП «Дрогобичводоканал» передано професійну техніку, а також забезпечується постійна підтримка польської спільноти, зокрема під час різдвяних та великодніх свят.

Один із останніх прикладів співпраці— повне організаційне та фінансове забезпечення Краківським водоканалом вихованців «Оранти» у Кракові під час їхньої подорожі до Франції: від трансферу дітей від українського кордону до аеропорту і в зворотному напрямку до забезпечення їх проживання в готелі та харчування.

Усе це – не випадкові збіги й не разові успіхи.

Це системна стратегія розвитку, яка вимагає професійної підготовки, наполегливої комунікації та багаторічного формування довіри.

Саме тому кожен міжнародний візит, кожна офіційна зустріч, кожен підписаний меморандум – це не формальність, а черговий крок до залучення нових можливостей для громади.

І головний результат цієї роботи вимірюється не кількістю поїздок чи зустрічей, а конкретними проєктами, інвестиціями, модернізованими об’єктами, новими ресурсами та додатковими можливостями, які вже сьогодні працюють на розвиток Дрогобицької громади.