Мить історії. 2 квітня 1990 року над Дрогобичем піднято Державний прапор України.
2 квітня ми згадуємо історію підняття державного прапора над вежею ратуші Дрогобича. На жаль, час і обставини для відзначення цього ювілею -30 років -не зовсім відповідні з незалежних від нас причин. Настрій теж далеко не святковий: усі думки про те, чи пронесе нас чаша сія, яка забирає життя людей по усьому світу. Разом з тим, 2 квітня 1990 року для дрогобичан – день знаковий і незабутній! Назавжди! Про нього стільки мріялось! Не буду писати розлого, піднесено-святково, хочу лише пригадати імена дрогобичан, які були безпосередньо причетні до цієї цієї яскравої події. Насамперед, це – практично увесь склад депутатів першого демократичного скликання, зокрема такі найвідоміші постаті, як Мирослав Глубіш, Віра Байса, Володимир Симчишин… Пошила синьо-жовте полотнище Дарія Глушко. Чин освячення здійснили отці Іван Гринчишин та Мирон Бендик. Участь в урочистостях взяв Роман Іваничук, письменник, державний діяч, народний депутат України.
Прапороносцями, які несли наше знамено від Народного дому(тоді ще – Будинку культури) до ратуші, були: Мирослав Глубіш, Володимир Бунь, Михайло Харів і Михайло Белей. До речі, за попереднім задумом мали бути дві жінки (гендерна політика тоді шанувалась!) – Уляна Калат і Богдана Огродник. Піднімали синьо-жовтий прапор на вежу ратуші Тарас Бунь, Ярослав Візор, Іван Николь, Тарас Огродник. А замайорів державний стяг над містом завдяки Івану Проскурняку, який добрався через люк під верхній купол, зняв радянський червоно-синій прапор і власне підняв наше національне знамено.
Слава дрогобичанам! Слава Україні!
Інформація музею “Дрогобиччина”