Культура: Законодавство про охорону культурної спадщини
Дрогобич – унікальне старовинне місто, з гармонійним сполученням системи архітектурних домінант, природного ландшафту та рядової забудови.
У м. Дрогобичі відповідно до Державного реєстру нерухомих пам’яток України нараховується 7 пам’яток архітектури національного значення, 178 пам’яток архітектури місцевого значення, 17 пам’яток історії.
Пам’ятки Дрогобича відрізняються за типами, видами та категоріями охорони, один і той же об’єкт може бути водночас пам’яткою історії, архітектури та містобудування, тому кількість об’єктів охорони завжди буде відрізнятися від загальної кількості пам’яток.
Знаковою подією для міста є внесення у червні місяці 2013 році пам’ятки архітектури національного значення церкви Святого Юра і дзвіниці до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. № 878 місто Дрогобич внесене до Списку історичних населених місць України.
На виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини» та відповідно до наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11 затверджено науково-технічну документацію «Історико – архітектурний опорний план. Межі та режими використання зон охорони пам’яток та історичного ареалу м. Дрогобича Львівської області», розроблену Державним підприємством «Український регіональний спеціалізований науково – реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація». Площа території комплексної охоронної зони становить 46, 07 га.
Об’єкти культурної спадщини підлягають охороні з боку держави відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Наведемо кілька витягів із зазначеного Закону.
Стаття 23 передбачає, що усі власники пам’яток, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об’єкти зобов’язані укласти з відповідним органом культурної спадщини охоронний договір.
Відповідно до частини 2 статті 24: використання пам’ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Частина 3 статті 24: забороняється змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Стаття 32 передбачає: містобудівні, архітектурні, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, України «Про охорону культурної спадщини» на територіях історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, можуть проводитися за дозволом органу охорони культурної спадщини.
Законом України «Про охорону культурної спадщини», ст. ст. 43,44,45 передбачена адміністративна, фінансова та кримінальна відповідальність за порушення пам’яткоохоронного законодавства.
Пошкодження, руйнування чи знищення пам’яток культурної спадщини караються штрафом до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті ж самі дії, вчинені щодо пам’яток національного значення – позбавленням волі на строк до п’яти років, щодо пам’яток археології – позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, а діяння вчинені службовою особою караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Нині Україна скерувала вектор розвитку до Європи, де чітко дотримуються державних стандартів у збереженні культурної спадщини.
Неповторний старовинний Дрогобич – європейське місто і охорона культурної спадщини – це праця на перспективу. Збереження його історичної частини, дасть можливість привабити більше туристів, а це ланцюговою реакцією поповнить і місцевий бюджет.
Тож бережімо наше місто для нащадків.