Крути 1918

Українська молодь, 27 січня 1918 року, з піснею «Ще не вмерла Україна» виїхала з Києва до станції Крути, щоб там умерти, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби.

Її ідеал був – своє суверенне життя, своя духовність, своя державність.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Минуть роки, десятки років, століття – Пам’ять про Юнаків-Героїв не згине вовік. Вона світитиме не тільки українцям, всім обраним людям, що покладають життя своє во ім’я брата свого, бо люблять Батьківщину не за те що вона велика, а за те що вона своя.

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути!

29 січня 1918 року стався бій за Майбутнє.

“КРУТИ 1918”