Особливості захисту трудових прав в умовах карантину
На сьогоднішній день кожна сфера суспільного життя зазнала впливу коронавірусної пандемії. Деякі проблеми, які виникають через дану інфекцію, є актуальними і зараз, а саме дуже багато питань виникає на ринку праці.
Роботодавці повинні підготуватися до викликів пандемії та зобов’язані забезпечувати безпеку та здоров’я своїх працівників та інших осіб на робочому місці.
Першочергові заходи, які необхідно вжити роботодавцю та працівнику у разі виявлення у останнього коронавірусної інфекції.
Головним та пріоритетним для роботодавця є здоров’я та безпека його працівників. У разі виявлення інфекції працівник може скористатися листком непрацездатності, також має право на оплату тимчасової непрацездатності у випадку хвороби (в тому числі госпіталізації) відповідно до чинного законодавства про працю, умов та положень трудового договору чи колективного договору.
Звертаємо увагу, що згідно із ст. 23 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб», у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, що передбачено законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. На період перебування в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях) особі видається листок непрацездатності, який оплачується в розмірах і в порядку, встановлених законодавством для осіб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслідок захворювання.
Дії роботодавця, якщо працівник нещодавно повернувся із закордонної поїздки.
Для тих осіб, які повернулися з-за кордону, державою передбачено запровадження обов’язкового 14-денного карантину, а бо ж необхідно здати аналіз на виявлення коронавірусної інфекції. Це означає, що усі – чи то громадяни, мешканці або відвідувачі – повинні добровільно перебувати у самоізоляції протягом 14 днів після повернення з-за кордон через ймовірність інфікування COVID-19. Ця вимога не розповсюджується на громадян України, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), який проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.
Що робити у ситуації, коли безпосередній член родини працівника захворює на COVID-19, або закривається школа, яку відвідує дитина працівника»?
Відповідно до законодавства в таких випадках, залежно від конкретної ситуації, можливо: якщо працівник знаходиться на самоізоляції під наглядом лікаря, отримання працівником лікарняного листка; за згоди працівника переведення його на дистанційну (надомну) роботу; встановлення працівнику неповного або скороченого часу, запровадження роботи змінами, встановлення простою, гнучкого графіку роботи; надання працівникові відпустки, зокрема, щорічної, соціальної, без збереження заробітної плати тощо.
Громадяни, які мають дітей, можуть скористатися додатковою оплачуваною соціальною відпусткою. Тривалість такої відпустки становить до 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів, але в деяких випадках соціальну відпустку можна отримати на 17 днів максимум. Соціальна відпустка надається в обов’язковому порядку.
Кодексом законів про працю України передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Сектор з питань праці
Фото: з мережі Інтернет