Музей “Дрогобиччина” презентує. «В’їзд в Єрусалим» в українському іконописі.

12 Квітня 23:28
«В’їзд в Єрусалим» у музеї «Дрогобиччина»
Празник Христового в’їзду в Єрусалим святкуємо в неділю перед Його Світлим Воскресінням від перших століть християнства. Він вшановує подію Ісусового тріумфу і є переконливим свідченням Христового божества та Його місійних діянь.
Згідно з переказами, давні юдеї вірили, що Месія прийде до них на Пасху і врятує від завойовників. У Єрусалимі саме ходили чутки про чудеса, які здійснив Ісус, зокрема, про воскресіння Лазаря, то ж не дивно, що Христа масово і урочисто зустріли на вході до міста. Щоб показати, що він несе мир, а не війну, Христос в’їхав в Єрусалим на ослі, бо за звичаєм, в’їзд на цій тварині означав прихід з миром, а на коні – з наміром війни.
«В’їзд в Єрусалим» в українському іконописі є вкрай цікавим сюжетом. Це, передусім, візантійська класична композиція, збагачена індивідуальними рисами, що дають змогу побачити частинку життя певного регіону. Зображення «В’їзд в Єрусалим» входить до числа варіантів, які дозволяли галицьким майстрам максимально зреалізувати творчу уяву. З цим популярним мотивом давні іконописці малювали, крім Спасителя та апостолів, прообрази своїх сучасників та стилізовану архітектуру.
Особливою своєрідністю вирізняється одноіменний сюжет клейма ікони «Страсті Христові» І пол. XVII ст. з Дрогобиччини, який зберігається у музеї «Дрогобиччина». Питання авторства ікони ще підлягає вивченню. Проте, порівняльний аналіз малярської манери ікон Стефана поповича Медицького засвідчує, що дрогобицькі «Страсті Христові» І пол. XVII ст. належать до раннього періоду творчості цього майстра.
Клеймо «В’їзд в Єрусалим» дрогобицької пам’ятки у загальній ідеї має класичну схему, де посередині композиції зображений Ісус на ослику, а праворуч – жителі Єрусалима, які виходять з міської брами вітати Спасителя.
Зацікавлення викликає своєрідність введення автором низки нових коректив, притаманних церковному малярству початку XVII ст. з рисами, дещо відмінними від класичних схем цього мотиву минулих часів.
Увагу композиції «В’їзд в Єрусалим» привертає положення ніг Ісуса дрогобицької пам’ятки, що розвернуте до нас, на відміну від прогрецьких схем, де було навпаки. Його голова дивиться на жителів Єрусалима, які йдуть попереду нього, а не навпаки, як на пам’ятках ХV ст.
Аналізуючи архітектурні елементи в’їзної вежі сюжету дрогобицької ікони видно, що намальована вона під впливом добре знаної художником оборонної вежі костела міста Дрогобича. Вона квадратна у плані, має строгий портал з півкруглим завершенням над входом та прямокутні вікна-бійниці.
Ліворуч у композиції автор зображає панораму Дрогобича, де видно солеварню та сусідні їй споруди.
Цікавими є зображення персонажів сюжету «В’їзду в Єрусалим». Художник наділяє їх типовими рисами, характерними сучасним йому дрогобичанам та «одягає» єрусалимських городян в одежі давніх заможних людей. Увага акцентується на образі можновладця, який очолює групу зустрічаючих.
Зображений на передньому плані маленький хлопчик, який встеляє одежі під ноги ослику, є символом особливої шани Спасителю, що з емоційністю засвідчує тріумфальне прославлення Ісуса Христа перед його смертю.
Працівники музею «Дрогобиччина» запрошують відвідати Галерею сакрального мистецтва, побачити ікону «Страсті Христові» І пол. XVII ст. Зображення дрогобицької пам’ятки з ілюстраціями діянь Христа, його страждань і переслідувань спонукають сучасну людину задуматися над своїм покликанням на землі, прагнути миру, зневажати зло, неправду. Спілкування з давнім іконописом духовно збагачує людей, плекає християнську мораль та змушує пам’ятати про спокуту своїх вчинків.

Зав. відділом сакрального мистецтва
Леся Косаняк

Перейти до вмісту