Інформаційний калейдоскоп. Вишиванка – символ України, дзеркало народної душі

18:31 20 Травня 2021
       Всесвітній день вишиванки – міжнародне свято, покликане зберігати споконвічні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Проводиться це свято кожного року в третій четвер травня. До цього свята може долучитись кожен бажаючий, вдягнувши вишиванку.
     Ідею відзначення Всесвітнього дня вишиванки  у 2006 році запропонувала студентка факультету історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Леся запропонувала студентам обрати один день в році і всім разом одягнути вишиванки.
      Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та декілька викладачів факультету, та вже протягом наступного року свято розрослось до всеукраїнського рівня. До нього долучились українська діаспора по всьому світі, а також прихильники України.
     Свято не передбачає заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, конкурси, вечорниці, ярмарки.
       Вишиванка – символ українського народу. Перші вишивки були не просто окрасою одягу, а мали магічне значення. Слов’янські народи вишивали різні узори для захисту від зла. Вишита сорочка повинна була захистити людину від злих сил.
      Орнаменти вишивок розділяють на три основні групи:
      1) Геометричні візерунки – найпоширеніші серед орнаментів. Ромб – стародавній символ сонця, родючості та процвітання. Він приносив добру вдачу та добробут. Хвилясті лінії – символ води, що уособлювали життєдайну силу. Горизонтальні лінії були символом землі, родючості. Хрест у колі був знаком сонця, що відводить зло, а рівносторонній хрест – знак вогню, що символізує духовне очищення.
     2) Популярні у вишивці і рослинні мотиви. Листя дуба – символ сили і міцності, а калина – символ краси. У поєднанні ці два символи часто зустрічаються у чоловічих сорочках. Мак – символ плодючості і пам’яті роду. а китиці винограду – радість та сімейне життя. Троянда – кохання та молодість, а барвінок – вірність і вічне буття.
   3) Зображення тварин та птахів, зокрема голубів та півнів – захист від злих сил.  Вишиті парою птахи символізують шлюбну пару. Вишиті ластівки є символом добрих новин.
      Класичні вишиванки вишивали на  білому полотні. Їх можна було розділити на три види: одноколірні, двоколірні та багатоколірні. Кожен колір мав своє символічне значення.
     Червоний колір – любов, боротьба, світло, захист; чорний – смуток, охорона від злих сил, шанування померлих, вічність, Всесвіт; блакитний – повітря, духовний світ, чистота; жовтий – врожай, добро, благополуччя, багатство; коричневий – земля. родючість; зелений – весна, оновлення життя.
       Кожен регіон мав свою оригінальну та неповторну вишиванку, що відрізнялась візерунками та технікою вишивання. Тому по вишиванці можна було сказати звідки ця людина родом. Зараз відбувається відродження усіх цих технік. Вони перемішуються, доповнюючи одна одну. Тим самим вишиванки стають ще багатшими та неповторнішими.
     Психологи помічають, що люди у вишиванках веселі та радісні, бо ім передається настрій всіх тих побажань, які в них вкладали дбайливі вишивальниці, вишиваючи ці чарівні магічні узори.
     Часто вишиванку вишивала мати дитині, вкладаючи в неї найщиріші побажання. Саме про таку вишиванку йде мова у вірші Лесі Вознюк “Оберіг-сорочка”:
“Вишивала мама синіми нитками,-
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку,-
запалали маки у пшениці влітку.
Оберій-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки і волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивала хрестики зелені,-
зашуміло листя на вербі й калині.
золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче на долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
 Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка
захистять від лиха хрестики рядочки”.
Перейти до вмісту