Ікона «Страсті Христові» І пол. ХVІІ ст. в музеї «Дрогобиччина».

9 Квітня 13:17
Ікона «Страсті Христові» І пол. ХVІІ ст. в музеї «Дрогобиччина»
До колекції іконопису музею «Дрогобиччина» входять, передусім, пам’ятки, створені високопрофесійними майстрами. Серед них – унікальна ікона відомого дрогобицького маляра Стефана Медицького «Страсті Христові» І пол. ХVІІ ст., яка експонується у відділі сакрального мистецтва музею «Дрогобиччина».
Ще в середині 90-х рр. за порадою відомого львівського колекціонера та художника Тараса Лозинського від музею була направлена експедиція до одного із сіл дрогобицького району. В результаті музейна колекція збагатилась новими унікальними експонатами. До музею були передані дві дошки великої страсної ікони, а також празниковий ряд із церкви цього ж села. Були проведені консерваційні роботи та дослідження пам’ятки. Понад 20 років ікона “Страсті Христові” зберігалась та експонувалась у музеї лише фрагментарно. Тим часом велись пошуки третього фрагменту. У 2016р.завдяки зусиллям дрогобицького митця Ярослава Даниліва, котрий провів переговори та викупив пам’ятку їз приватної колекції, розрахувашись власними роботами та при матеріальній підтримці Миколи Походжая, остання третя частина ікони була передана до музею.
Великі багатосценні ікони, які розкривали в ілюстративній формі події останніх днів перебування Ісуса Христа на землі, були особливо популярні у церквах західної України в ХV – ХVІІ ст. Найчастіше «Страсті Христові» кріпилися на північній стіні центральної нави навпроти теж монументальної композиції «Страшний Суд». У такий спосіб здійснювався вплив на вірян, особливо в час Великого посту.
Дрогобицька ікона «Страсті Христові» зображає діяння Христа, його страждання і переслідування, спонукаючи задуматися над покликанням кожного з нас на землі. Сцени наповнені глибокою скорботою і величним трагізмом земної дороги Христа. Серед них:
– «Воскресіння Лазаря»
– «В’їзд в Єрусалим»
– «Увірування Фоми»
– «Воскресіння Господнє» (Сходження в пекло)
– «Петро гірко заплакав»
– «Христос являється мироносицям»
– «Повішення Юди»
– «Прибиття до хреста»
– «Змова Юди з жидами»
– «Христос несе хрест»
– «Тайна вечеря»
– «Розпяття з Пристоячими»
– «Зняття з хреста»
– «Покладення до гробу»
– «Умивання ніг апостолам»
– «Молитва в Гетсимані»
– «Поцілунок Юди»
– «Приведено Господа до Ірода»
– «Христос перед Каяфою»
– «Пилат умиває руки»
– «Христа б’ють»
– «Петро тричі відрікся»
– «Христос являється Магдалині»
– «Йосип з Ариматеї випрошує тіло Господнє».
У двадцяти чотирьох сюжетах Стефан Медицький натхненно і експресивно розкрив тріумф діянь Христа, його муки, самопожертву в ім’я спасіння людського роду.
Понад чотириста років ця ікона для дрогобичан була своєрідним символом дороги на Голгофу. Завдяки цій іконі можна відчути Страсті Господні, почерпнути енергетичний молитовний заряд, щоб зневажити зло, неправду, приниження людської гідності, осмислити свої вчинки та плекати християнську мораль можна поб.
Зав. відділом сакрального мистецтва музею “Дрогобиччина”
Леся Косаняк
Перейти до вмісту