Про місцеві вибори на межі 18-19 століть.

13:22 9 Квітня 2020
Про місцеві вибори на межі 18-19 століть.
Хочу запропонувати до Вашої уваги ще один цікавий документ із багатої архівної збірки наших музейних фондів. Копія Декрету Губернатора про проведення виборів Голови магістрату Тернопільського, а також старійшин чи представників міста, писана у 1812 році з оригіналу за 1793 р. ‒ це, можна сказати, документ про місцеві вибори.
І хоч був звернений цей Декрет до Тернопільського магістрату, цілком ймовірно, що правила виборчого процесу були ідентичними і в інших місцевостях Королівства Галичини та Лодомерії, зокрема і в нашому Дрогобичі, який у ході запровадженої Габсбурґами адміністративної реформи став районним центром Самбірського округу. Зазначу між іншим, що у Дрогобичі, згідно декрету 1787 року, запрацював магістрат на чолі з бургомістром, роботу якого в той час віденські ревізори вважали зразковою. Бургомістрами Дрогобича були Франц Маєргоффер (з 1787 по 1807 рік), Еміль Фестенбург (до 1834 року), Зих та ін. А 26 червня 1788 року декретом Марії Терези Дрогобич отримав статус імператорсько-королівського міста. Центром Галичини був Львів, де здійснював керівництво призначений губернатор (Г. Ауерсперґ), який мав кільканадцять радників та відповідав за свої дії лише перед Віднем.
Власне, на прикладі пропонованого документу можемо побачити, як відбувались вибори до магістратів більше, аніж 200 років тому.
Копія Декрету ‒ це рукопис чорним чорнилом на 2-ох аркушах канцелярського зшитку. Чорнило ‒ дещо вицвіле, пожовклий папір – місцями дуже витертий, є і втрачені частини; мова документа – польська та латина (зокрема, що стосується законодавчих посилань). У приписці внизу зліва під текстом Декрету дізнаємося прізвище писаря – «Копії від П.Вацика» [Пантелеон Вацик згадується серед підписантів-свідків у ще одному документі того часу], а також зазначено, що додається оригінал німецькою мовою.
Подаю текст повністю у перекладі українською мовою, зі збереженням стилю та пунктуації. З огляду на давність та збереження документу, важливо, що вдалось розібрати його зміст. Думаю, він буде цікавим для сучасників.
“Копія Магістратові Тернопільському
Силою Високого Губернаторського Декрету від 21…. ц. р. за №27993 установлюються вибори Голови магістрату, на місце якого з числа найвищих вже виписані кандидати.
Тут же і тим самим Декретом наказано, щоб 18 старійшин чи представників міста обрати; на такий поважний уряд 12 християн і 6 жидів постановити. На обрання тих мужів, що призначене на день 24.08 від завтрашнього дня за тиждень, і має відбутись за присутності пана комісара Нича (?) і пана секретаря циркулярного, Магістрат закликає зʼявитись рано перед ратушею усіх осілих міщан, як християн, так і жидів. Права і обовʼязки для старійшин чи представників міста від Найяснішого монарха, пана нашого наймилостивішого, приписані наступні:
1) Кожен громадянин, який за міщанина прийнятий, будь-якої релігії, чи він осілий, чи ні, має мати голос до вибору старійшин чи представників міста і право до вільного голосування. По його смерті це право переходить до його дружини, коли вона чи осілість ту займає, чи ремесло чоловіка свого провадить.
2) Старійшин ні менше як 12, ні більше як 40 обраних бути не може, як виняток єдине головне місто Львів більше представників мати може.
3) Обраними за старійшин чи представників міста можуть:
а) кожен осілий міщанин або цехмайстер будь-якого ремесла, хоч би і не був осілий, а також і такі, які не є осілими, але мають посвідчення, що навчаються у школах нормальних, незалежно від релігії;
б) батько з сином, ані шваґрові, ані дід з онуком разом обрані на старійшин міста бути не можуть, лише один з тих близьких кревних, котрий найбільше голосів має, повинен залишитись;
в) хто не має голосу до обрання старійшини, не має також права бути обраним;
г) лише ті жиди мають мати голос до обрання старійшин і право бути обраними, які формально є міщанами. Надаючи право міщанина, Магістрат має мати на увазі, щоб кількість жидів-міщан не перевищувала кількості християн-міщан, або принаймні не треба допускати, щоб інші жиди обирати могли, лише ті, що на даний момент є власниками будинків чи майстровими у якихось ремеслах;
д) ті міщани, котрі дають свій голос за того, хто не має права бути обраним на старійшину міста, матимуть зауваження від комісуючого і, якщо не змінять своєї думки, втратять право голосу взагалі;
е) коли хтось із обраних на старійшину міста матиме однакову кількість голосів, то особи магістратуальні голосувати повинні, якщо ж знову буде рівність – то урядник циркулярний вирішувати це має.
4) ранг старійшин буде укладений згідно кількості голосів, які хто має, а якщо б сталося так, як вище згадувалось, то вирішувати повинен магістрат і урядник циркулярний.
5) Обовʼязки старійшин міста є наступними:
а) будуть вони завжди особу магістратуальну (голову магістрату – С. І.) обирати;
б) магістрат не конче мусить виконувати такі функції, як інспекція, спостереження за черню (народом), а можуть бути вони поручені тим мужам (старійшинам) згідно їх здатності;
в) старійшини будуть мати контроль над рахунками міськими, а за 2 тижні до закінчення року рахунки ці повинні бути зревізовані і підтверджені керуючим;
г) старійшини двічі на рік можуть вимагати огляду каси, депозиту і скарбниці сиротинської, а також мають право знаходитись при таких ревізіях;
д) старійшинам мають бути дані копії усіх монархічних розпоряджень (указів);
е) будучи народно обраними, старійшини повинні приймати скарги до магістрату;
є) щодо обставин та подій політичних у цілому народі, магістрат має радитись зі старійшинами і дослухатись до їх думки;
ж) питання вирішуватись повинні більшістю голосів при голосуванні старійшин;
6) таким старійшинам чи представникам міста належиться мати місце, ранг і честь відразу по асесорах магістрату.
7) у будь-якому місцевому суді повинен бути столик із вказаним імʼям старійшини.
8) із числа старійшин обираються голова та асесори магістрату.
На кінець магістратові наказується, щоб 4-еро найстарших міщан прибули на день 2…… ц. р. до Ратуші для обрання ……………….
За відсутності Яна ……… циркулярного, Королівського старости Губернського 1793 р.
Нич (?)
комісар
Копії від П. Вацика
Там же є оригінал німецькою
мовою. 1812 р.”
Більш розлого про цей та деякі інші документи тих часів – у нашому другому музейному збірнику, що готується до видання.
Інформація музею “Дрогобиччина”.
Перейти до вмісту