Чому Інститут міста не повинен «заробляти на себе»: філософія служіння громаді

Володимир Кондзьолка, директор КУ «Інститут міста Дрогобича»

Після оприлюднення результатів аудиту знову виникають дискусії про доцільність існування КУ «Інститут міста Дрогобича». Частина критиків висловлює думку, що установа «має заробляти на себе» і не залежати від бюджетного фінансування. Вважаю за необхідне пояснити, чому така позиція є принципово хибною і суперечить інтересам Дрогобицької громади.

Філософія 2015 року: громада понад усе

У 2015 році новим керівництвом міста перед Інститутом була поставлена принципово нова задача – максимізувати залучення зовнішнього фінансування для розвитку громади. Це спричинило кардинальну зміну філософії роботи нашої установи.

Ключовий принцип, який ми заклали тоді і дотримуємося досі: кінцевий результат кожного проєкту має забезпечувати розвиток міста, незалежно від того, хто є формальним отримувачем коштів.

До 2015 року Інститут налічував 4 особи, реалізовував 3-4 проєкти на рік і переважно виступав як безпосередній бенефіціар коштів. З 2015 року ми кардинально змінили підхід:

– Інститут перестав виступати основним бенефіціаром проєктів.

– Основним завданням стала розробка, супровід та реалізація розвиткових проєктів для всіх суб’єктів громади.

– Запроваджено принцип максимізації користі для території, а не для установи.

Чому «самозаробіток» є загрозою для громади

Пропозиція про те, щоб Інститут «заробляв на себе», містить принципову помилку в розумінні нашої ролі. Міська рада не «утримує» Інститут як баласт бюджету. Міська рада платить нам за виконання конкретної програми стратегічного розвитку громади.

Якщо ми переорієнтуємося на самозаробіток, це неминуче призведе до конфлікту інтересів:

Проєкти для громади vs проєкти для заробітку

Проєкти, орієнтовані на Дрогобицьку громаду:

– Мають конкретну адресу і цільову користь для наших мешканців.

– Їх результати залишаються в громаді назавжди.

– Формують довгострокові конкурентні переваги території.

– Створюють основу для подальшого розвитку.

Проєкти для заробітку (можуть бути орієнтовані на інші громади):

– Приносять кошти установі, але користь отримують інші території.

– Відволікають ресурси від місцевих потреб.

– Створюють ситуацію, коли ми працюємо «на стороні».

– Призводять до втрати фокусу на стратегічних цілях Дрогобича.

Економічна ефективність vs комерційна логіка

Критики часто не розуміють різниці між економічною ефективністю і комерційною прибутковістю.

Наша економічна ефективність:

– Витрати на утримання: 8,6 млн грн (2021-2024).

– Залучені для громади кошти: понад 75 млн грн.

– Співвідношення витрати/результат: 1:9.

Це означає, що кожна гривня, витрачена громадою на нашу роботу, приносить 9 гривень користі. Де ви знайдете банк, який дасть 900% річних?

Якби ми працювали за комерційною логікою, нам довелося б:

– Брати комісійні з залучених коштів, що не передбачено грантами.

– Орієнтуватися на проєкти з найвищою маржинальністю.

– Конкурувати з іншими громадами за ресурси.

– Ставити власний прибуток вище за інтереси території.

Приклад філософії в дії

Яскравим прикладом нашої філософії є робота з обласним конкурсом мікропроєктів. У 2021 році ми написали та подали 174 проєкти, з яких 35 здобули перемогу. Львів подав 121 проєкт і виграв 28.

Ключове питання: якби ми працювали на самозаробіток, чи стали б ми витрачати ресурси на написання заявок для ОСББ, громадських організацій, установ освіти? Адже з цих проєктів ми не отримуємо жодної копійки прямої вигоди.

Але саме ця робота принесла Дрогобичу статус лідера за кількістю успішних проєктів в області і залучила десятки мільйонів гривень інвестицій.

Роль установи у стратегічному розвитку

Наша місія не в тому, щоб «прогодувати самих себе», а в тому, щоб:

– Координувати зусилля різних суб’єктів громади.

– Експертно супроводжувати підготовку проєктних заявок.

– Залучати зовнішній досвід для розвитку території.

– Системно працювати над реалізацією Стратегії розвитку громади..

Це функції, які неможливо ефективно виконувати в режимі «самозаробітку», бо вони вимагають повної концентрації на потребах території.

Альтернатива: що втратить громада

Якщо Інститут переорієнтується на комерційну діяльність або буде ліквідований, Дрогобич втратить:

– Спеціалізовану команду, яка знає специфіку території.

– Налагоджені міжнародні партнерства (Грайфсвальд, Краків та ін.).

– Експертизу в галузі проєктного менеджменту.

– Системний підхід до стратегічного планування.

– Координаційний центр для роботи з грантами та інвестиціями..

Найголовніше – громада втратить щорічні десятки мільйонів гривень зовнішнього фінансування, які зараз надходять завдяки нашій роботі.

Розуміння логіки аудиторських висновків

Важливо відзначити, що аудиторські висновки базуються на об’єктивних фінансових показниках та формальних критеріях ефективності, що є їхнім професійним обов’язком. Аудитори оцінювали нашу діяльність через призму прямих надходжень до установи та співставлення функцій з існуючими структурними підрозділами.

Логіка аудиторів була зрозумілою:

– Вони бачили витрати бюджету на утримання Інституту (8,6 млн грн).

– Вони констатували відсутність прямих надходжень на рахунок установи.

– Вони порівняли наші статутні завдання з функціями Управління інвестицій.

Що не було враховано в аудиторському підході:

– Специфіку координаційної моделі роботи – коли результат вимірюється не прямими надходженнями, а залученими для громади коштами.

– Різницю між дублюванням і комплементарністю функцій – ми не повторюємо роботу управління, а доповнюємо її можливостями, недоступними структурним підрозділам ради.

– Довгостроковий ефект від стратегічної роботи – результати стратегічного планування проявляються не одразу і не завжди мають пряме грошове вираження.

– Специфіку проєктної діяльності – де успіх часто залежить від гнучкості та швидкості реагування, що краще забезпечує комунальна установа.

Аудитори працювали в рамках своїх методологічних підходів, але стратегічний розвиток території потребує іншої системи оцінювання ефективності, ніж традиційна фінансова звітність.

Зважаючи на те, що аудиторський висновок має статус державного фінансового аудиту, ми відповідально ставимося до всіх його рекомендацій і готові впроваджувати заходи для підвищення прозорості та ефективності нашої діяльності на благо Дрогобицької громади.

Системність підходу: українські та європейські аналоги

Важливо розуміти, що КУ «Інститут міста Дрогобича» не є унікальним експериментом, а частиною загальноукраїнського та європейського тренду створення спеціалізованих установ стратегічного розвитку.

Аналогічні установи в Україні

Львів – Інститут міста — аналітичний центр, який був створений Львівською міською радою 21 травня 2009 року. Організаційно-правова форма — комунальна установа (має статус неприбутковості), заснована на комунальній власності і підпорядкована виконавчому комітету Львівської міської ради. Мета діяльності – об’єднання зусиль Львівської міської ради, бізнесу, громадських організацій для розвитку міста.

Полтава – «Інститут розвитку міста» в Полтаві — комунальна організація заснована Полтавської міською радою з метою вирішення ключових питань стратегічного розвитку міста.

Черкаси – Комунальне підприємство «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради є лідером цифрової трансформації в місті.

Вінниця – Інститут розвитку міст – це комунальне підприємство, створене Вінницькою міською радою з метою розвитку і підтримки обміну позитивним досвідом між різними містами в Україні і за її межами.

Луцьк – у 2024 році затвердили Статут комунальної установи «Інститут розвитку міста». Основна мета – це забезпечення сталого розвитку Луцької громади.

Київ – КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста» при Департаменті економіки та інвестицій.

Дніпро – Агентство розвитку Дніпра (альтернативна організаційна модель виконання аналогічних функцій стратегічного планування та залучення інвестицій).

Запоріжжя – Комунальна установа «Інститут розвитку міста Запоріжжя».

Кривий Ріг – Інститут розвитку міста.

Європейський контекст

На європейському рівні подібні інституції є стандартною практикою. Європейська комісія активно підтримує міські ініціативи через European Urban Initiative (EUI), яка дозволяє містам тестувати інноваційні рішення для сталого міського розвитку. Майже 50% ресурсів ERDF на період 2014-2020 були інвестовані в розвиток міських територій, близько 750 міст отримали підтримку.

Це підтверджує, що створення спеціалізованих установ для координації міського розвитку є не дрогобицькою «вигадкою», а загальноєвропейським стандартом ефективного управління.

Питання, які варто поставити громаді

Виникає низка закономірних запитань щодо ініціативи групи депутатів про ліквідацію Інституту:

Чому пропозиції депутатів є радикальнішими за рекомендації аудиту? Аудиторський висновок містить рекомендації щодо “оптимізації діяльності”, «пошуку додаткових джерел фінансування» або «реорганізації», але жодним словом не згадує про ліквідацію. Звідки взялася ідея повного знищення установи?

Яка економічна логіка перенесення працівників до штату ради? Якщо мета – економія бюджету, то як досягти її, просто переводячи людей з однієї бюджетної установи до іншої? Заробітна плата залишиться тією ж, а можливості для роботи з грантами та міжнародними проєктами суттєво зменшаться.

Чому спішка у прийнятті рішень? Питання стратегічного розвитку потребують ґрунтовного аналізу та широкого обговорення. Чому група депутатів не вивчила роботу Інституту, з детальним розглядом як аргументів аудиту, так і відповіді Інституту?

Збіг чи закономірність? Цікавим є той факт, що серед ініціаторів ліквідації переважають депутати, які мають професійні або особисті зв’язки з районною державною адміністрацією. Чи не створює це конфлікт інтересів між міським і районним рівнями влади?

Кому вигідно? Найголовніше питання – хто насправді виграє від ліквідації установи, яка щорічно залучає для Дрогобича десятки мільйонів гривень зовнішнього фінансування? Чи не втратить громада більше, ніж  «заощадить»?

Ці питання потребують чесних і відкритих відповідей від ініціаторів ліквідації. Адже йдеться не просто про установу, а про майбутнє стратегічного розвитку Дрогобича.

Висновок

Пропозиція про «самозаробіток» Інституту міста звучить начебто економічно привабливо, але насправді є згубною для інтересів громади. Це все одно, що вимагати від пожежної служби «заробляти на себе» або від лікарні «бути прибутковою».

Наше завдання – не заробляти гроші, а залучати їх для розвитку Дрогобича. І з цим завданням ми справляємося з ефективністю 1:9, що є видатним результатом для будь-якої управлінської діяльності.

Філософія служіння громаді, закладена у 2015 році, довела свою ефективність цифрами та конкретними результатами. Відмова від неї заради ілюзії «самостійності» буде стратегічною помилкою, яка коштуватиме Дрогобичу мільйонів гривень втрачених можливостей.

Дрогобич не винаходить велосипед – ми йдемо перевіреним шляхом успішних українських та європейських міст.