«Війна навчила нас жити тут і зараз» – переселенка з Маріуполя про відновлення здоров’я та тренінги зі стресостійкості у Дрогобичі
24 лютого – день, коли життя всіх українців поділилось на «до» та «після». В наше життя увірвалась війна, яка забрала тисячі життів, зруйнувала дах над головою в мільйонів українців, розлучила родини та водночас об’єднала та згуртувала нашу націю в боротьбі з ворогом.
З часу повномасштабного вторгнення росії на українські землі, через Дрогобич пройшло більше двадцяти тисяч внутрішньо переміщених осіб. Більше десяти тисяч залишаються проживати на базі нашої громади досі.
Чимало з цих людей відчули на собі весь жах війни. Вони тижнями переховувались в підвалах, втратили рідних чи близьких, отримали травми, або ж в один момент втратили все, що надбали за життя.
Для роботи з переселенцями у Дрогобичі було задіяно понад чотири десятки психологів, які допомагали вимушено переміщеним особам повертатись до нормального життя.
Віднедавна у Дрогобичі, в рамках проекту «Вуличний лекторій», який реалізовує КУ «Інститут міста Дрогобича», проходять безкоштовні тренінги «Важливі навички в періоди стресу». В якості спікерів залучені провідні практикуючі спеціалісти у галузі психотерапії та консультанти в методі когнітивно-поведінкової терапії.
Заняття проходили на базі університетського гуртожитку, в якому проживають ВПО та в Народному домі. Учасники занять – внутрішньо переміщені особи, зізнаються – такі тренінги – немов ковток свіжого повітря, допомагають крок за кроком відновити внутрішню рівновагу та починати життя з чистого аркуша.
Ми пропрацьовуємо з лекторами болючі теми та вчимось самотужки надавати собі допомогу у випадку складної стресової ситуації. Адже ми не можемо змінити ситуацію, ми можемо змінити лише своє ставлення до неї, – розповідає Тетяна Матюхіна, переселенка з Маріуполя, яка з кінця березня живе у Дрогобичі.
Жінка довго залишалась в рідному місті, так як проживала в приватному секторі, неподалік пологового будинку, який, сподівалась, не потрапить під обстріли.
Однак сподівання виявились марними. Ворог жорстоко обстрілював житлові мікрорайони міста, в результаті чого будинок Тетяни був повністю зруйнований.
Ми вижили, бо перебували в підвалі. Після того, 22 березня, ми з чоловіком приїхали до Дрогобича. Тут нам надали підтримку, чоловікові зробили необхідну операцію. І влада, і волонтери, і місцеві мешканці – всі проявили людяність та підтримку. Ні дня тут ми не відчували себе покинутими. Ми зачаровані вашим містом. Всі процеси тут дуже добре налагоджені, всі питання швидко вирішуються, за що ми дуже вдячні, – наголошує Тетяна.
Сьогодні Тетяна разом з чоловіком відвідує тренінги зі стресостійкості, пропрацьовує психологічні травми та намагається жити далі, потрохи відновлюючи свою професійну діяльність.
У Маріуполі я працювала тренером з суглобної гімнастики. Нещодавно я розпочала проводити такі заняття на базі гуртожитку, в якому ми проживаємо. Для повноцінної діяльності нам бракує карематів, гантельок та іншого необхідного обладнання, але з кожним тренуванням до нас долучається щораз більше людей, – розповідає пані Тетяна.
Чи зможе відновити повноцінну діяльність у Дрогобичі – жінка прогнозувати не береться.
Зараз важко будувати плани на майбутнє. Війна навчила нас – жити тут і зараз та в першу чергу цінувати те, що маємо, – наголошує Тетяна Матюхіна.
Наразі жінка продовжує відвідувати тренінги зі стресостійкості. Проект включає в себе кілька складових: психологічні лекції, заняття з йоги на свіжому повітрі, показ документальних фільмів та низку тематичних майстер-класів, які допомагають відновити психологічне здоров’я.
Мета цих заходів навчити людей базовим навичкам, які необхідні у стресових ситуаціях, — зазначає менеджер КУ «Інститут міста Дрогобича» Юрій Яцків.
В межах проекту «Вуличний лекторій» у Дрогобичі планують провести ще три такі заняття.