«Відкриті дані» як шанс, а не проблема для ОМС
Всі ми хотіли б, аби ті дані, що нас цікавлять, були відкритими. Майновий стан народних обранців чи державних службовців, пенсії суддів чи зарплати прокурорів, дипломи лікарів чи ліцензії адвокатів – про все це та багато іншого, що певні офіційні особи воліли б приховати, громадяни мають право знати. Але вже коли мова йде про наші персональні дані, то тут багато осіб не є аж такими прихильниками відкритості, бо вважають, що вона може створити їм якісь проблеми. Натомість, для державних структур, втім і органів місцевого самоврядування (ОМС) все навпаки – чим більше відкритих даних, тим менше проблем.
Політика «відкритих даних» – це одна з новинок нашого державотворення на шляху до стандартів ЄС. В Євросоюзі зараз розширюють її концепцію уже й на приватний сектор. Тому варто все ж уточнити, що мається на увазі під «відкритими даними». Загалом кажучи, мова йде про інформацію, що її отримує, створює чи зберігає держава, місцеве самоврядування, комунальні підприємства й інші розпорядники публічних даних, та яка оприлюднюється для її подальшого використання бізнесом, громадськістю, журналістами, дослідниками та органами влади.
Офіційне визначення міститься в Законі України «Про доступ до публічної інформації» (стаття 10-1).
Однак в даному випадку оприлюднюється вона не просто так, а «у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами» — йдеться про формати електронних таблиць (XLS, XLSX, ODS) і машиночитаних файлів (CSV, XML, JSON). Адже якщо набори оприлюднені таким чином, то їх дані можна легко обробляти, поєднувати між собою, аналізувати, імпортувати в бази даних тощо. Законодавством передбачено теж вільний та безоплатний доступ до такої інформації та її подальше використання.
Зрозуміло, що таке нововведення є черговим навантаженням і багатьма службовцями різних рівнів сприймається як зайве «завертання голови» тощо. Особливо в умовах війни, через яку Україну покинуло кілька мільйонів громадян, зокрема й коло 70 тисяч службовців. Однак, «кадровий голод» – це тільки частина проблеми, адже й тих працівників, що залишились, потрібно навчити користуватися новими інструментами у сфері «відкритих даних».
Саме з цією метою ГО «Центр громадянських ініціатив» спільно з USAID-SACCI організував для представників ОМС два вебінари на тему: ««Відкриті дані – як один з основних антикорупційних інструментів». Їх провів юрист-міжнародник та фахівець у сфері цифрової трансформації Михайло Корнєєв, який керував розвитком політики відкритих даних, коли 8 років тому вони «народилися» в Україні.
Експерт почав з «азів»: що таке публічна інформація у формі відкритих даних, з яких компонентів складаються відкриті дані та якими нормативними документами регулюється їхня сфера. Пояснив, що основою для реалізації політики відкритих даних є Конституція України, далі – Закон «Про інформацію», Закон «Про доступ до публічної інформації» і 2 Постанови Кабміну: 835 і 867. Саме вони регулюють оприлюднення публічної інформації її розпорядником та отримання цієї інформації тим, хто запитує. Ніякі інші закони чи нормативно-правові акти не можуть їх заперечити.
Публічна інформація у формі відкритих даних публікується на створеному Міністерством цифрової інформації Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Щоб подавати туди свою інформацію представникам ОМС (зрештою, як і всім іншим) потрібно навчитися правильно готувати набори даних для публікації. А цьому передує непроста підготовка. Михайло Корнєєв пояснив, що насамперед потрібно зробити:
- Створити розпорядчий акт для встановлення порядку роботи з відкритими даними.
- Призначити відповідальних осіб по оприлюдненню та оновленню інформації у форматі відкритих даних .
- Забезпечити достатній технічний та кадровий ресурс для цього.
- Затвердити план робіт з оприлюднення відкритих даних та провести їх аудит для створення наборів даних.
До того ж, потрібно визначити особу, відповідальну за роботу з Єдиним державним вебпорталом відкритих даних.
Зрозуміло, що для невеликих, зокрема сільських ОМС, такі завдання є надважкими. Тож в багатьох громадах доводиться одній особі і збирати інформацію, і оприлюднювати її. І це ще одна підстава вчитися, щоб стати добрим фахівцем, аби набір даних формувати професійно. Звичайно, в такій ситуації у багатьох управлінців виникає питання: Що нам це дасть? Для чого нам це потрібно? На це в експерта теж є відповідь. Перш за все публічна інформація у формі відкритих даних може знадобитися для залучення інвесторів для післявоєнної відбудови. По-друге, й самій громаді це дасть можливість краще зрозуміти, функціонування яких сфер спільного життя слід покращити. А по-третє, це корисно й для керівництва ОМС, адже прозорість і відкритість їхньої діяльності викликає більше довіри у їхніх майбутніх виборців.
Натомість. до більш закритих громад – більша й увага, а нерідко й прискіпливість правоохоронних та контролюючих органів. Саме тому уся публічна інформація громади, зібрана її органами місцевого самоврядування, має бути у постійному та вільному доступі.
Веб-семінари проведено ГО “Центр громадянських ініціатив” спільно з Support to Anti-Corruption Champion Institutions (SACCI) Program in Ukraine і відбулися в рамках Проєкту “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія”” https://www.facebook.com/ChargeAgainstCorruption і його проведення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст оголошення є відповідальністю організації Грантоотримувача і не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.”
ГО Центр громадянських ініціатив