«Відкриті дані» як шанс, а не проблема для ОМС
![«Відкриті дані» як шанс, а не проблема для ОМС](https://drohobych-rada.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/58.jpg)
Всі ми хотіли б, аби ті дані, що нас цікавлять, були відкритими. Майновий стан народних обранців чи державних службовців, пенсії суддів чи зарплати прокурорів, дипломи лікарів чи ліцензії адвокатів – про все це та багато іншого, що певні офіційні особи воліли б приховати, громадяни мають право знати. Але вже коли мова йде про наші персональні дані, то тут багато осіб не є аж такими прихильниками відкритості, бо вважають, що вона може створити їм якісь проблеми. Натомість, для державних структур, втім і органів місцевого самоврядування (ОМС) все навпаки – чим більше відкритих даних, тим менше проблем.
Політика «відкритих даних» – це одна з новинок нашого державотворення на шляху до стандартів ЄС. В Євросоюзі зараз розширюють її концепцію уже й на приватний сектор. Тому варто все ж уточнити, що мається на увазі під «відкритими даними». Загалом кажучи, мова йде про інформацію, що її отримує, створює чи зберігає держава, місцеве самоврядування, комунальні підприємства й інші розпорядники публічних даних, та яка оприлюднюється для її подальшого використання бізнесом, громадськістю, журналістами, дослідниками та органами влади.
Офіційне визначення міститься в Законі України «Про доступ до публічної інформації» (стаття 10-1).
Однак в даному випадку оприлюднюється вона не просто так, а «у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами» — йдеться про формати електронних таблиць (XLS, XLSX, ODS) і машиночитаних файлів (CSV, XML, JSON). Адже якщо набори оприлюднені таким чином, то їх дані можна легко обробляти, поєднувати між собою, аналізувати, імпортувати в бази даних тощо. Законодавством передбачено теж вільний та безоплатний доступ до такої інформації та її подальше використання.
Зрозуміло, що таке нововведення є черговим навантаженням і багатьма службовцями різних рівнів сприймається як зайве «завертання голови» тощо. Особливо в умовах війни, через яку Україну покинуло кілька мільйонів громадян, зокрема й коло 70 тисяч службовців. Однак, «кадровий голод» – це тільки частина проблеми, адже й тих працівників, що залишились, потрібно навчити користуватися новими інструментами у сфері «відкритих даних».
Саме з цією метою ГО «Центр громадянських ініціатив» спільно з USAID-SACCI організував для представників ОМС два вебінари на тему: ««Відкриті дані – як один з основних антикорупційних інструментів». Їх провів юрист-міжнародник та фахівець у сфері цифрової трансформації Михайло Корнєєв, який керував розвитком політики відкритих даних, коли 8 років тому вони «народилися» в Україні.
Експерт почав з «азів»: що таке публічна інформація у формі відкритих даних, з яких компонентів складаються відкриті дані та якими нормативними документами регулюється їхня сфера. Пояснив, що основою для реалізації політики відкритих даних є Конституція України, далі – Закон «Про інформацію», Закон «Про доступ до публічної інформації» і 2 Постанови Кабміну: 835 і 867. Саме вони регулюють оприлюднення публічної інформації її розпорядником та отримання цієї інформації тим, хто запитує. Ніякі інші закони чи нормативно-правові акти не можуть їх заперечити.
Публічна інформація у формі відкритих даних публікується на створеному Міністерством цифрової інформації Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Щоб подавати туди свою інформацію представникам ОМС (зрештою, як і всім іншим) потрібно навчитися правильно готувати набори даних для публікації. А цьому передує непроста підготовка. Михайло Корнєєв пояснив, що насамперед потрібно зробити:
- Створити розпорядчий акт для встановлення порядку роботи з відкритими даними.
- Призначити відповідальних осіб по оприлюдненню та оновленню інформації у форматі відкритих даних .
- Забезпечити достатній технічний та кадровий ресурс для цього.
- Затвердити план робіт з оприлюднення відкритих даних та провести їх аудит для створення наборів даних.
До того ж, потрібно визначити особу, відповідальну за роботу з Єдиним державним вебпорталом відкритих даних.
Зрозуміло, що для невеликих, зокрема сільських ОМС, такі завдання є надважкими. Тож в багатьох громадах доводиться одній особі і збирати інформацію, і оприлюднювати її. І це ще одна підстава вчитися, щоб стати добрим фахівцем, аби набір даних формувати професійно. Звичайно, в такій ситуації у багатьох управлінців виникає питання: Що нам це дасть? Для чого нам це потрібно? На це в експерта теж є відповідь. Перш за все публічна інформація у формі відкритих даних може знадобитися для залучення інвесторів для післявоєнної відбудови. По-друге, й самій громаді це дасть можливість краще зрозуміти, функціонування яких сфер спільного життя слід покращити. А по-третє, це корисно й для керівництва ОМС, адже прозорість і відкритість їхньої діяльності викликає більше довіри у їхніх майбутніх виборців.
Натомість. до більш закритих громад – більша й увага, а нерідко й прискіпливість правоохоронних та контролюючих органів. Саме тому уся публічна інформація громади, зібрана її органами місцевого самоврядування, має бути у постійному та вільному доступі.
Веб-семінари проведено ГО “Центр громадянських ініціатив” спільно з Support to Anti-Corruption Champion Institutions (SACCI) Program in Ukraine і відбулися в рамках Проєкту “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія”” https://www.facebook.com/ChargeAgainstCorruption і його проведення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст оголошення є відповідальністю організації Грантоотримувача і не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.”
ГО Центр громадянських ініціатив