У Дрогобицькій ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області відбулась «гаряча лінія», під час якої на запитання платників відповідала начальник відділу податкових сервісів Дрогобицької ДПІ Наталія Козяк. Надаємо відповіді на запитання, з якими звертались платники
Запитання: За яких умов застосування РРО/ПРРО на території села стає обов’язковим ?
Відповідь: Застосування РРО/ПРРО стає обов’язковим за наявності хоча б однієї з таких умов:
– якщо роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
– якщо фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
– сільськими радами та радами територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО;
– у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один відокремлений підрозділ (пункт продажу товарів).
Запитання: Чи скасували для фізичних осіб-підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?
Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.
Запитання: Як суб’єкту господарювання зареєструвати ПРРО?
Відповідь: Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО. Така заява подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, має перебувати на обліку в податковій службі. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Якщо є наймана особа-касир, то суб’єкт господарювання повідомляє про сертифікати електронних підписів або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та завантаження програмного забезпечення такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Запитання: Протягом якого часу можна використовувати програмний РРО, якщо немає інтернету?
Відповідь: Законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі «інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.
Запитання: Що робити, якщо ПРРО не дає змоги закрити зміну?
Відповідь: Якщо по завершенні робочого дня ПРРО не дає можливості закрити зміну, слід встановити вид несправності, що стався. Можливі два варіанти поломки.
Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, потрібно оновити його версію. Після цього повторити процедуру закриття зміни.
Коли ж причина у несправності пристрою, слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. Після відновлення роботи пристрою потрібно подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО. У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.
Податківці звертають увагу відвідувачів податкової інспекції, що застосування РРО/ПРРО стає обов’язковим за наявності хоча б однієї з таких умов.
Дрогобицький сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Львівській області