У Дрогобичі в межах польсько-українського проекту відкрили лавку Бруно Шульца
Мистецтво поза часом та викликами сьогодення – Дрогобич та польське місто-побратим Битом спільно реалізували культурний проект на спомин про митця з світовим іменем Бруно Шульца – відкрили лавки його пам’яті. У Дрогобичі Лавка Мрій Блакитноокого – саме так називається мистецька інсталяція – постала 19 листопада, у день 80-річниці смерті письменника в університетському парку, навпроти центрального корпусу альма-матері. В цьому приміщенні свого часу і навчався Бруно Шульц.
Аналогічну лавку, місяць тому, урочисто відкрили у Польському Битомі. Там її встановили в новоствореному парку «Зустрічей». Загалом, 2022 рік у Битомі оголошений роком пам’яті Бруно Шульца – тож у місті регулярно відбуваються творчі перфоменси, виставки та відкриття.
До Дрогобича на пам’ятний захід завітало чимало поважних гостей із Польщі, зокрема Наталія Рудчик, консул Республіки Польща у Львові, Галина Бєда, сенаторка Республіки Польща, Станіслав Корман, Міська управа Битома, Павел Прухняк, професор Краківського педагогічного університету та багато інших. Дрогобич на заході представляли міський голова Тарас Кучма, ректор Дрогобицького педагогічного університету імені І.Франка Валентина Бодак, Віра Меньок, засновниця мистецько-культурного проекту «Друга осінь» та Фестивалю Бруно Шульца , а також численні митці та поціновувачі творчості Бруно.
Бруно Шульц є тим мостиком, який об’єднює три великі нації – єврейську, польську та українську. Відкриття лавок пам’яті в Битомі та Дрогобичі закладає цеглинку майбутньої розбудови всієї Європи. Наше місто побратим Битом одним із перших під час повномасштабного вторгнення окупантів на українські землі почало допомагати нашому місту – президент Битома Маріуш Волош особисто привіз перший реанімобіль на польсько-український кордон. Тепер дружнє місто скеровує нам генератори, гуманітартну допомогу та необхідні ліки. Так плече в плече ми спільно долаємо ворога і наближаємо нашу перемогу. З відкриттям лавок пам’яті Бруно – тримаємо і мистецький фронт, – наголосив у виступі перед присутніми очільник громади Тарас Кучма.
Лавка Мрій Блакитноокого виконана за мотивами творів Бруно – зокрема картини Шульца «Зустріч» та оповідання «Республіка мрій».
Ця лавка це дар для нашого міста-побратима Дрогобича від Битома. Ми затвердили проект, який підтримав реалізацію такого масштабного задуму в пам’ять про Бруно Шульца. В час війни, маємо пам’ятати, що не лишень підтримка гуманітарними вантажами важлива для Дрогобича, але й культурний та мистецький фронт теж відіграє важливу роль. Спільно віримо в перемогу та радіємо реалізації цього проекту у двох містах-побратимах, – наголосила Галина Бєда, сенаторка Республіки Польща.
Пам’ятний захід мав продовження у стінах педагогічного університету – там урочистою панеллю «Ars longa – жива присутність, надія: на 80-ті роковини загибелі Бруно Шульца» відкрили щорічний літературно-мистецький проект «Друга осінь», який відбувається у Дрогобичі на знак вшанування відомого митця. Захід модерувала керівник проекту Віра Меньок. Учасників зустрічі привітала ректор Дрогобицького педагогічного університету Валентина Бодак, яка провела паралель між Другою світовою війною та повномасштабним вторгненням окупантів, коли від рук ворога гине цвіт нації – інтелегенція та митці.
Війна у 1942 році жорстоко обірвала життя митця із світовим іменем Бруно Шульца, який загинув у Дрогобичі від рук нациста. Сьогодні нашу молодь митців, вчителів, медиків та загалом інтелегенцію нищить та безжально вбиває окупант. Втрачаємо кращих. Тому завдання таких мистецьких проектів як «Друга осінь» говорити про митців, доносити їхні імена до загалу та передати наступним поколінням їхні здобутки, – підкреслила ректор педагогічного університету Валентина Бодак.
Загалом, мистецький проект «Друга осінь» на два дні згуртував у Дрогобичі польсько-українських митців, які читали Шульца, відкривали виставки присвячені митцеві та ставили перфоменси та вистави у пам’ять письменника із світовим іменем.
Додамо, лавка Бруно виготовлена із кортенової сталі, яка під впливом сонячного світла та повітря покривається природним шаром патини. З першого погляду може здатись, що лавка іржавіє – однак, це природній захист металу, який не залишає слідів при контакті. Процес утворення патини на поверхні кортенової сталі може тривати від 18 до 36 місяців і є навпаки захисним шаром для сталі. Згодом метал стає повністю стійким до атмосферної корозії та будь-яких впливів зовнішнього середовища.