Цікаво знати. Подорож експозицією європейського відділу музею «Дрогобиччина» продовжується.
Один із портретів в експозиції європейського відділу музею «Дрогобиччина» особливо привертає увагу глядачів – молода вродлива дама з витонченими рисами обличчя в розкішній сукні. Це – Джулія Грізі, відома італійська оперна співачка, яка народилась в Мілані в родині офіцера наполеонівської армії Гаетано Грізі (1811-1869рр.). Її мати – Джованна Грассіні була сестрою Джузеппіни Грассіні, однієї з найвидатніших оперних співачок початку XIX ст. Старша сестра Джулії, яка закінчила Міланську консерваторію – Джудітта, стала першим учителем для молодшої сестри.
Дебютувала молода співачка в ролі Емми в опері «Зельміра». Вона виступала в Мілані, згодом у Венеції, де її вперше почув відомий італійський композитор Джоаккіно Россіні і був взахопленні від її голосу та манери виконання. Згодом співачка стала першою виконавицею партії Адальджизи в «Нормі» ще одного відомого італійського композитора Вінченцо Белліні. Джулія Грізі заради кохання і мистецтва покинула першого чоловіка графа Жерара де Мальсі та вдруге одружилась з відомим тенором Маріо (справжнє ім’я Джованні Маттео де Кандіа).
Для молодого подружжя композитор Доніцетті написав оперу «Дон Паскуале», прем’єра якої відбулася в Італійській опері в Парижі 1843 р.
1854 році подружжя здійснило гастрольний тур Сполученими Штатами Америки. 1868 році Джулія виступала востаннє на похороні Россіні. В історії оперного мистецтва вона назавжди залишеться першою і найкращою виконавицею головної ролі в опері «Норма» Белліні.
Портрет, який є окрасою експозиції «Скарби графа Лянцкоронського», виконано в техніці офорту в 1839 році. Художник – Негелен Джозеф Матіас, гравер Льюїс Фредерік Крістіан. Авторам вдалося передати не лише вроду, грацію, але й аристократизм, впевненість, внутрішню цілісність і духовну наповненість героїні. Попри компліментарний підхід художника до зображення Джулії Грізі, що особливо проявляється в тому, як детально прописана сукня, її деталі, пояс, оздоблення, шаль, митець намагався створити глибоко психологічний, реалістичний портрет відомої оперної діви.
Надія Кікта, завідуюча відділом європейського мистецтва.