Свято Водохреща: історія, традиції та прикмети

Сьогодні, 19 січня, за Юліанським календарем відзначаємо одне з найбільших свят – Хрещення Господнє або Водохреща. Воно є третім і завершальним святом різдвяного циклу.

Історія свята

У Біблії сказано, що Ісус Христос, досягши 30-річного віку, прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли він вийшов на берег, то із небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба.

Тому це свято ще називають Богоявленням. Віряни вважають, що саме Хрещення Господнє засвідчує таїнство Святої Трійці. Тому що саме в цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба.

Традиції на Водохреща

Цього дня віряни освячують воду, яка є головним символом свята. Християни вірять, що освячена вода на Водохреща має цілющі властивості, нею можна вилікуватись від недуг. Тому її зберігають увесь рік і вона не псується.

За давніми традиціями, освячення води проводили просто неба на березі річок, озер чи струмків.

Народні прикмет

Предки вірили, що від погоди у цей день залежить весь наступний рік, відтак:

– Якщо у цей день ясна, однак морозна погода, літо буде спекотним та сухим.

– Снігопад обіцяє щедрий врожай на цілий рік.

– На Водохреща заметіль – і в квітні буде хуртовина.

– На дереві ви побачили іній, а на небі хмари – то до родючого року.

– Теплий день обіцяє багато хліба.

– Якщо день був сонячним та теплим, така погода протримається ще кілька тижнів.

Крім того, за повір’ями наших пращурів, у цей день не можна прати, проводити будь-які ворожіння, плакати. Так, у народі вважали, що хто ллє сльози у це свято, той буде плакати й наступного року. Займатись фізичною працею у цей день також заборонено. Також кажуть, що на Водохреща краще не сваритись і не лаятись.