Розважальна програма «На крилах любові»

Мудрець повідав істину людині:
«Кохання й миле серце – річ одна,
Як душі мудрі з розумом єдині,
Отак і їх ніщо не роз’єдна.»

Щорічно у гімназії №15 імені Степана Бандери  14 лютого діти дарують “валентинки” своїм друзям та вчителям, працює пошта святого Валентина. У скриньку всі бажаючі вкидають вітальні листівки, а згодом наші поштарі розносять адресатам ці маленькі дарунки. І так приємно отримати валентинку -сердечко від дорогої тобі людини. Приємно отримувати несподівані сюрпризи в цей день.

14 лютого – “найтепліший” день року! Адже саме в цей день, день всіх закоханих, наші серця особливо зігріті любов’ю і ніжністю найдорожчих для нас людей. Цього дня навіть повітря сповнене коханням.

Цього року члени учнівського самоврядування під керівництвом  педагога -організатора Будз М.П. вирiшили провести для учнів 5-9 класів розважальну програму «На крилах любові».

Президент гімназійного парламенту Яна Пістун здивувала усіх присутніх, бо учнівська молодь дізналася, що автором сценарію була саме Яночка.

У її серце знову завітало свято. Мабуть, найдивовижніше і найпрекрасніше – свято кохання. Дівчини старань не було меж, радилася із вчителями, переживала. І ось розпочалося свято…

Відомий усім День Святого Валентина. Надворі ще зима, але у серця юних вже постукала весна. Кохання не боїться холоду і розквітає будь-якої пори року.

Ведучі Вікторія Фещак та Марта Осередчук  радо вітали у цьому залі усіх закоханих і тих, хто іще лише сподівається знайти своє кохання.
Команди найсміливіших, найсильніших  старшокласників та найрозумніших, наймудріших,  найкрасивіших дівчат  помірялися силами у «запеклих боях». Під час різних випробувань  обрали  найніжнішу, найінтелектуальнішу, найчарівнішу дівчину та найвродливішого, наймужнішого юнака.

Різноманітні конкурси, веселі забави, мелодійні пісні створили атмосферу радості й тепла. Кожен учасник переконався в тому, що День закоханих – свято чудес, яскравих вражень і кохання.

Любов жива, і ніколи не зникне, поки існує життя. Адже  кохання і є життя.

Дякуємо, Яночко, ти – наша гордість…