Протидія булінгу: що робити, якщо ви стали жертвою чи свідком цькування?

У кожної людини є право – любити іншого, чи не любити, поважати, чи не поважати. Але ні у кого немає права бити людину по обличчю – нехай навіть просто словесно.

Булінг – це ситуація, коли жертва стає об’єктом цілеспрямованих моральних переслідувань, обзивань, постійних знущань та глузувань у свій бік від одного кривдника чи групи кривдників. Цькування властиве як дітям, так і дорослим, але найчастіше воно відбувається у підлітковому віці – саме цей вік налаштований на «гуртування» та дружбу проти когось.

Що робити, якщо ти став жертвою булінгу?

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у навчальному закладі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у навчальному закладі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після заняття, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у навчальному закладі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора закладу або керівника класу та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у навчальному закладі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Як допомогти дитині, яка цькує інших?

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають, а тому, коли ви дізнались про цькування, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це». Уважно вислухайте і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Дайте зрозуміти їй, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Що робити, якщо ви стали свідком цькування?

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це – вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від боулінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається або батьків дитини.

Пам’ятаймо, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми дитини та розлади поведінки. Тільки спільними зусиллями ми зможемо допомогти нашим дітям впоратися з життєвими труднощами та досягти найкращої мети – щоб кожна дитина зростала і отримувала належний догляд та виховання в люблячій, благополучній родині!

Служба у справах дітей