Про висновки аудиту – у розмові з директором КУ «Інститут міста Дрогобича»

Нещодавно у Дрогобичі представили результати державного фінансового аудиту, проведеного у Дрогобицькій міській раді та її структурних підрозділах за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 роки. Його метою було напрацювання рекомендацій щодо ефективності використання бюджетних коштів.

Частина зауважень стосувалась роботи комунальних підприємств та установ, серед яких – КУ «Інститут міста Дрогобича», що здійснює розробку, супровід та реалізацію розвиткових проєктів.

Якими були зауваження аудиту та які висновки з них винесли – з’ясовуємо у розмові з директором КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимиром Кондзьолкою.

Пане Володимире, для чого проводиться державний фінансовий аудит? Яка його мета?

Державний фінансовий аудит – це незалежна перевірка ефективності використання бюджетних коштів та дотримання законодавства у фінансово-господарській діяльності. Метою було надання рекомендацій щодо оптимізації видатків, виявлення фінансових резервів та покращення управління ресурсами громади.

Аудитори дослідили діяльність не лише Інституту міста, а й інших комунальних підприємств та установ. Важливо підкреслити, що висновки мають рекомендаційний характер і спрямовані на покращення роботи, а не на руйнування існуючих структур.

Які конкретно зауваження були висловлені щодо роботи Інституту?

Аудитори зазначили два основні моменти: по-перше, що наша установа фінансується виключно з місцевого бюджету, і по-друге, що нібито існує дублювання функцій з Управлінням інвестицій та економічного розвитку.

Однак аудитори не врахували основну місію нашої роботи. Вони аналізували лише витрати на утримання установи, але проігнорували понад 75 мільйонів гривень, які ми залучили безпосередньо для розвитку громади.

Як відреагували на ці висновки депутати міської ради?

Група депутатів, які представляють інтереси районної військової адміністрації, одразу ж зареєстрували проєкт рішення про ліквідацію Інституту. При цьому важливо наголосити: аудитори ніде не рекомендували ліквідацію. Вони пропонували лише “оптимізацію діяльності” та “пошук додаткових джерел фінансування”.

Депутати, по суті, пішли набагато далі за критичні висновки аудиту, що викликає питання щодо їх справжніх мотивів.

Зауваження аудиту

Давайте детальніше розберемо зауваження аудиту. Перше – що Інститут фінансується виключно з місцевого бюджету. Чи це справді проблема?

Це питання філософії роботи. Так, ми фінансуємося з бюджету в частині заробітної плати – 8,6 млн гривень за чотири роки. Але ключове питання: для чого?

Ми свідомо обрали модель роботи на громаду, а не на себе. Замість того, щоб витрачати час і ресурси на пошук коштів для власного утримання, ми спрямовуємо всі зусилля на залучення максимальних ресурсів безпосередньо для розвитку Дрогобича.

Результат – співвідношення 1:9. Бо одна гривня витрат принесла 9 гривень користі громаді.

Друге зауваження – про дублювання функцій з Управлінням інвестицій та економічного розвитку. Як ви на це відповідаєте?

Це не дублювання, а комплементарність – доповнення. Існує принципова правова різниця – управління економіки як орган влади може робити тільки те, що дозволено законом, а Інститут міста, як комунальна установа, може робити все, що не заборонено законом.

У кого ширші можливості для роботи з міжнародними донорами, швидкого реагування на конкурси, гнучкої співпраці з громадськими організаціями?

Але чому аудитори не врахували залучені вами кошти?

Це ключова проблема висновків аудиту. Аудитори керувалися виключно мовою цифр і не врахували специфіку нашої економічної моделі. Вони аналізували, чи отримує установа кошти на свій рахунок. Але наша місія принципово інша.

Згідно зі Статутом, ми здійснюємо “пошук потенційних грантодавців, інвесторів та кредиторів для фінансування проєктів Дрогобицької міської ради” – не для себе, а для громади.

У своєму звіті аудитори зафіксували: ми працюємо на громаду, але в той же час проігнорували понад 75 млн гривень результату цієї роботи.

То чому депутати посилаються саме на висновки аудиту?

Депутати використовують аудит як привід, а не як керівництво до дії. Вони вибірково цитують лише критичні частини, ігноруючи те, що аудит не рекомендував ліквідацію, аудит підтвердив – ми працюємо на громаду, а економія від ліквідації буде нульовою.

Виникає питання: якщо не економія і не рекомендації аудиту, то що насправді мотивує цю ініціативу?

Ефективність роботи

Ви згадували 75 мільйонів залучених коштів. Розкажіть детальніше, які проєкти реалізовував Інститут і скільки це принесло громаді?

Найяскравішим прикладом довгий час був обласний конкурс мікропроєктів. Результати говорять самі за себе. У 2016 році було залучено 4,8 млн грн, у 2017 – 7,3 млн грн, у 2018 – 9,9 млн грн, у 2019 році – 13,8 млн грн, у 2020 – 18,2 млн грн. У підсумку за 6 років лише з цього конкурсу вдалось залучити 66,3 млн гривень.

2021 рік став рекордним і показовим. Це був останній конкурс перед війною. Дрогобич подав 174 проєкти і виграв 35. Для порівняння, Львів подав 121 проєкт і виграв лише 28.

Ми не просто випередили обласний центр за кількістю поданих проєктів, а й показали вищу ефективність. Громади-сусіди виграли менше десятка проєктів. Ці цифри демонструють системність і професійність нашої роботи.

Мікропроєкти були не єдиним способом залучення коштів для громади. Над чим ще працювали?

Важливими для міста були великі розвиткові проєкти ДФРР, розроблені Інститутом міста. Це – реконструкція площі Ринок (понад 30 млн грн) та будівництво ДІЯ Центру (понад 30 млн грн).

Як щодо міжнародної співпраці?

Важливо відзначити україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я», грант від Razom Inc (США), партнерство з Німеччиною (містом Грайфсвальд), яке забезпечило нам доступ до важливих проєктів, які є відкритими лише для партнерів мережі Engagemеnt Global.

Днями ми отримали черговий транш допомоги від Грайфсвальда на суму 75 тисяч євро. Загалом вартість допомоги, яка надійшла нам з Грайфсвальда починаючи з 2022 року, вже перевищила 300 тисяч євро. Це системна довгострокова співпраця.

Важливим є партнерство з містом Краків, яке принесло Дрогобичу новий досвідом, важливі гуманітарні вантажі, техніку, передачу ліцензії на систему управління містом Stradom (Дрогобич перший в Україні отримав її).

А як Інститут працював з початком повномасштабної війни?

Ми в перші ж дні переорієнтувались на гуманітарну місію. Створили Дрогобицький хаб гуманітарної допомоги, який за 2022-2023 роки перевіз 993 палети гуманітарних вантажів, спецтехніку (3 автомобілі для водоканалу, 1 пожежний автомобіль), медичне обладнання на понад 500 палет. Ми працювали не лише на місцеві потреби, а й на загальнодержавні.

Також налагодили регулярну допомогу від Краківського водоканалу – двічі на рік, остання партія 2025 року оцінюється в 1 млн гривень.

Це вражаючі цифри. Чому депутати ігнорують ці результати?

Вони їх просто не згадують. Замість цього фокусуються виключно на витратах 8,6 млн гривень, ігноруючи понад 75 млн результату. Це як оцінювати роботу відділу продажів лише за його утримання, не враховуючи прибуток, який він приносить компанії.

Над чим працює Інститут зараз? Які стратегічні напрямки у фокусі вашої діяльності?

Ми зосереджені на системній реалізації Стратегії розвитку Дрогобицької територіальної громади через кілька ключових напрямків, які неможливо реалізувати в межах стандартних адміністративних процедур.

Розкажіть детальніше про ці напрямки.

Перший – Концепція інтегрованого розвитку. У співпраці з відділами ради та залучаючи експертів проєкту ООН Хабітат, ми розробили комплексний документ, який пройшов кілька етапів громадських обговорень.

Це включає формування планувальних районів громади, створення ГІС системи для ефективного управління територією, розробку показників бюджетних програм та їх інтеграцію в ГІС, розвиток системи просторового планування.

В межах партнерства з Краковом, нам передали унікальну систему управління громадою – «Страдом». Дрогобич став першим містом в Україні, що отримав цю ліцензію. Зараз працюємо над її адаптацією під українське законодавство та потреби нашої громади.

Паралельно працюємо над розвитком Дрогобич Талант Хабу – платформи для розвитку людського капіталу та збереження молоді в громаді.

Також працюємо над розробкою програми “Громада дружня до людей похилого віку” – досліджуємо потреби мобільності, розробляємо план підтримки, сприяємо реалізації відповідних ініціатив. Формуємо концепцію Центру ветерана – аналізуємо потреби ветеранської спільноти, координуємо з державними та громадськими організаціями, розробляємо комплексну систему підтримки.

Повертаючись до пропозиції депутатів – щодо ліквідації Інституту, переведення працівників в Управління інвестицій та скерування коштів на ЗСУ. Чи буде економія?

Це математично неможливо. Де економія, якщо ті самі люди отримуватимуть ті самі зарплати з того самого бюджету? Просто в іншій структурі.

Депутат Пецюх сам це підтвердив у своїй відповіді, сказавши: “працівники могли б підсилити Управління інвестицій”. Переведення не означає економію. Це просто перерозподіл в межах бюджету.

То в чому тоді сенс цієї пропозиції?

Ось це і є ключове питання. Якщо метою справді була економія для ЗСУ, то логічніше було б зберегти ефективнішу структуру з показником 1:9, а не руйнувати її.

Депутати маніпулюють висновками аудиту, бо аудит не рекомендував ліквідацію. Аудитори пропонували “оптимізацію діяльності”, “пошук додаткових джерел фінансування” або “реорганізацію”.

Попри всю суперечливість ситуації, чи плануєте ви вживати заходів відповідно до рекомендацій аудиту?

Абсолютно. Незважаючи на те, що ми не погоджуємося з окремими висновками аудиту, ми сприймаємо його як можливість для покращення. Враховуючи рекомендації, а також з метою забезпечення максимальної прозорості ролі Інституту у розвитку громади, ми запроваджуємо комплекс заходів.

Які саме заходи?

По-перше, це системне документування участі Інституту. У кожному документі ми чітко зазначатимемо роль Інституту, конкретний внесок у залучення фінансування та очікувані результати для громади.

По-друге, плануємо створити публічний реєстр усіх проєктів, у розробці або супроводі яких брав та бере участь Інститут, з зазначенням сум залученого фінансування, бенефіціара, ролі Інституту та досягнутих результатів.

Також проводитимемо регулярну звітність та публічне представлення результатів.

Чи не могли ви робити це раніше?

Частково ми це робили – звітували перед радою, оприлюднювали інформацію. Але аудит показав, що потрібна більша системність та деталізація. Ми це сприймаємо позитивно і готові максимально підвищити прозорість нашої роботи.

Фактичні результати говорять самі за себе. Співвідношення витрат до користі 1:9 – це високий показник ефективності для будь-якої структури. Громада отримує конкретну користь від нашої роботи.

Я переконаний, що розумна громада не буде руйнувати те, що працює. Особливо заради нульової економії і всупереч рекомендаціям самих аудиторів.

Спілкувалась Ніна Федько