Переосмислити чи знищити: Як двоє студентів у Дрогобичі дослідили жахливий стан річки Серет?
Щороку стан річок, озер і підземних вод в Україні погіршується. Причиною цього є низка проблем, але однією з найбільш болючих є те, що люди самостійно, власними діями забруднюють водойма, викидаючи у річку побутові відходи, а також виводячи у них системи каналізування.
Ця проблема не є чужою і для Дрогобича. Саме тут, у Дрогобичі, є невелика річка Серет або як її називають місцеві мешканці — Побук, екологічний стан якої у межах виробничої практики взялися досліджувати двоє студентів біолого-природничого факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Проходили практику студенти на базі КУ «Інститут міста Дрогобича» ДМР.
Свій початок річка Серет бере на вулиці Івана Франка і впадає в річку Тисменицю, що на вулиці Тисменецька.
Як дослідили студенти Алла Колодинська та Василь Штереб, вже за 30 метрів від витоку річки можна побачити, що вона забруднена комунальними стоками та побутовим сміттям, вода набирає зеленуватого кольору та мутніє.
Наявність у комунальних стоках хвороботворних бактерій та вірусів, а також яєць гельмінтів робить їх надзвичайно небезпечними для здоров’я людини, а також для тварин, які споживають цю воду.
Пляшки та фракції твердих відходів, що утворюють греблі, перешкоджають потоку води.
Окрім цього, річка поросла різними прибережними видами дерев, кущів, трав’янистих рослин, що формують рослинний фон річки. Таким чином потік води зменшується, утворюються греблі і річка поростає синьо-зеленими водоростями.
Внаслідок забруднення вимерло багато видів риби, річка поміліла, помутніла і річка набула різкого неприємного запаху. Мешканці міста дали свою назву річці Серет «Смердючка».
Найважливіше, що Побук впадає в Тисменицю, котра є притокою річки Дністер. Отже, від екологічного стану річок Серет і Тисмениця залежить стан і якість води річки Дністер.
Свої напрацювання студенти у п`ятницю, 12 липня, презентували у Світлиці Дрогобицької Ратуші, присутній на якій був і міський голова Дрогобича Тарас Кучма.
Міський очільник зазначив, що місцевою владою планується розробка та написання проектів із залученням коштів міжнародних організацій, реалізація яких дозволить упорядкувати системи каналізування, які забруднюють річки, однак викидання побутових відходів у річку — це вже людська свідомість, до якої потрібно достукатись.
Кандидат біологічних наук, викладач ДДПУ імені Івана Франка Мирон Цайтлер зазначив, що за водне господарство та дотримання екологічних норм водного господарства відповідає Держводгосп.
«Відповідно до домовленостей із деканом біолого-природничого факультету Світланою Волошанською та в межах школи «Smart citizen», екологічний моніторинг річок міста продовжуватиметься і набере системного характеру», — зазначає керівник КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка.
Як результат сторонами було погоджено, що з першої декади вересня міська рада спільно із біолого-природничим факультетом розпочне масштабну роботу над цим проєктом, що повинно вилитись в результативні напрацювання з ліквідації проблеми.
Зокрема мова йде про інформаційно-просвітницьку роботу, написання проектів, а також проведення толок.
Лише тоді, коли ми почнемо усвідомлювати, що наша домівка не закінчується за порогом нашої приватної власності, а що наша домівка — це цілий будинок, у якому мешкаємо, вулиця, місто та країна, ми зможемо змінити ситуацію не лише у проблемі з екологічним станом річок, а й загалом, — підсумували присутні.
Прес-служба ДМР
