Небезпека довкіллю та людям: в час війни підпал сухостою прирівнюють до диверсійної роботи

Із настанням погожих весняних днів – у Дрогобицькій громаді різко зросла кількість підпалів сухої рослинності, гілок, чагарників та полів.

Полум’я швидко поширюються на відкритих територіях, біля лісів, житлових масивів та навіть поблизу об’єктів магістральних нафтопроводів і тим самим становить неабияку небезпеку не лишень для екосистем, але й самих мешканців.

Зважаючи на це – надзвичайники щоденно б’ють на сполох та закликають мешканців громади не підпалювати сухостій і не провокувати екологічні катастрофи в межах громади.

Так, за інформацією керівника відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ДМР Ігоря Юзьв’яка – із початком березня пожежники міста щоденно отримують по 16-18 викликів на підпали сухої рослинності. Тоді як в лютому було зафіксовано від 4 до 10 максимум виїздів на добу. Загальна кількість підпалених територій уже становить – до 80 гектарів.

Безпосередньо у період з 7 по 9 березня рятувальниками ліквідовано 62 пожежі, із них – 56 підпал сухої трави та чагарники.

Також цими вихідними зафіксовані випадки, коли полум’я охоплювало й житлові будівлі. Такі події мали місце в населених пунктах громади.

Зважаючи на зростання кількості пожеж, Дрогобицьким районним управлінням ГУ ДСНС України у Львівській області створено рейдові групи, які моніторять ситуацію щодо пожеж на Дрогобиччині, проводять профілактично роз’яснювальні роботи та виявляють порушників.

За словами надзвичайників – у Дрогобицькій територільній громаді найчастіше пожежі фіксують на околицях міста Котермака, в Стебнику, Модричах, Брониці, Долішньому Лужку, Новошичах тощо.

Рятувальники стверджують – дим, що потрапляє від спалювання сухостою у повітря містить діоксини, бензопірени, карцерогенні сполуки, чадний газ. Люди, які часто дихають забрудненим повітрям, можуть страждати від бронхіту, астми, тонзиліту. Також підвищується ризик виникнення ракових пухлин. Від пожеж в екосистемах страждають звірі та птахи.

Рятувальники нагадують – підпал сухої трави карається законом у вигляді штрафу: для громадян від – 3 060 грн до 6 120 грн, для посадових осіб – 15 300 грн до 21 420 грн.

Штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає від 1530 до 4590 гривень.

Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів та зелених насаджень передбачає штраф від 91800 до 153000 гривень,  або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Окрім цього, під час війни відповідальність за спалювання сухостою посилили. Так, до переліку злочинів у статті 113 «Диверсія» додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності. Тому за спалювання сухої трави в умовах воєнного стану порушників можуть ув’язнити строком на 15 років або довічно з конфіскацією майна.

Що робити, якщо стали свідком підпалу трави: 

– у випадку виявлення підпалу сухої трави чи чагарників телефонуйте «101»;

– викличіть на місце події поліцейських (102). Правоохоронці повинні приїхати та зафіксувати порушення закону;

– сфотографуйте порушення.

І пам’ятайте –  суху траву та гілки слід не спалювати, а закопувати. Таким чином не страждатиме довкілля і все живе навколо.