Небезпека борщівника Сосновського: мешканців громади просять повідомляти про виявлені місця його розповсюдження

Борщівник Сосновського – рослина поширена на пасовищах, багатих травами луках, у живоплотах і лісах, узбіччях доріг і залізничних насипах, пустирях і оброблених землях. Особливо добре росте на вологих, покращених багатих азотом ґрунтах. Насіння рослини зберігає життєздатність протягом багатьох років, а коріння важко видалити.
Безконтрольно розростаючись, він захоплює великі території й порушує екологічну рівновагу, витісняючи місцеву флору, адже під ним гине практично вся рослинність – трава, чагарники, молоді дерева.
Однак небезпечний він також і для людини. У соку Борщівника містяться фурокумарини. Потрапляючи на шкіру, вони під впливом сонячних променів викликають опіки. Найсильніші опіки борщівник викликає в ясні, сонячні дні. Але щоб отримати опік, достатньо і нетривалого і несильного опромінення сонцем ділянки шкіри, забрудненої соком рослини. Як правило, на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною).Фото без опису Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів і на це можна просто не звернути уваги. Така ситуація є вкрай небезпечною, як для дітей, так і для дорослих.
Борщівник також є контактним і дихальним алергеном і має сильний запах, який відчувається вже в п’яти метрах від рослини.
При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщівником. Особливо, якщо вражаються рот чи горло.
Мешканцям громади вкотре наголошують про небезпеку цієї рослини та у разі виявлення місць його зростання у Дрогобичі, закликають невідкладно повідомляти Департамент міського господарства, а у населених пунктах громади – старост.
Додамо, відділом безпеки та контролю Департаменту міського господарства розроблено рекомендації з локалізації та ліквідації борщівника Сосновського на території населених пунктів Дрогобицької міської територіальної громади.
Агротехнічний та механічний методи боротьби | Хімічний метод боротьби
|
|||
Методи | Рекомендовано | Не рекомендовано | Обробка гербіцидами | |
Оранка | Проводити декілька разів за вегетаційний період через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) впродовж від 2-3 до 5-7 років. | Виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, восени, бо це сприятиме нагромадженню насіння в ґрунті.
|
Рекомендовано | |
1. Використовувати препарати гліфосатної групи. Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, з повторною обробкою після відростання рослин.
2. Використовувати препарати, що зареєстровані у «Переліку пестицидів дозволених до використання в Україні»
3. Проводити роботи в захисному одязі використовуючи засоби індивідуального захисту, для недопущення попадання соку рослини та шкіру людини.
4. При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно – гігієнічних вимог.
|
||||
Плоско-
різний обробіток |
Підрізувати корені на глибині 5-10 см ранньою весною, видаливши точку росту борщівника нижче кореневої шийки. | Видаляти корені вище точки росту, тому що на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. | ||
Скошування | Проводити до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування | 1. Проводити скошування в момент осипання насіння з рослини, особливо у вітряну погоду, тому що це сприятиме більшому його розмноженню.
2. Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи. |
||
Спалювання | Проводити саме в період дозрівання насіння борщівника, коли воно добре підсохне, дотримуючись правил протипожежної безпеки. | Допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг. | Не рекомендовано | |
Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. |