Настав час визначитися: дрогобичанам потрібно сучасний громадський простір чи стихійна торгівля у центрі міста?

У кінці минулого тижня, у Дрогобичі розпочалася ревіталізація однієї із найстаріших вулиць міста — Ковальської. Про це ми повідомляли у попередній публікації. Природно, що у мешканців міста виникло чимало питань, які упродовж вихідних вони ставили у соціальних мережах. Як ми обіцяли, нині відбулася оперативна нарада виконавчих органів міської ради, де на низку питань громадян, компетентними особами було дано відповідь.

Найперше дрогобичан цікавить, куди дівають бруківку з вулиці Ковальської?

Як повідомив Василь Качмар — радник міського голови з питань ЖКГ, усю бруківку складують на території комбінату міського господарства. На частині вулиці Ковальської бруківка, яку ще проклали кілька століть тому, просіла. В ході ревіталізації вулиці, планують підготувати вирівнюючий шар даної ділянки, після чого цю ж бруківку перестелять заново.

Що буде вистелено натомість асфальтного покриття, яке демонтували?

Відповідно до проекту, замість асфальтного покриття, яке демонтували минулого тижня, цю ділянку вулиці планують замостити бруківкою сучасного виробництва, — додав Василь Качмар.

Чи правда, що особами, які здійснюють торгівлю чинився опір початку ремонтних робіт?

Як повідомили представники КП «Дрогобицький ринок», під час початку демонтажних робіт асфальту та бруківки, виникли сутички з правоохоронцями, які спровокували декілька осіб. Однак, попри небажання зі сторони зацікавлених осіб, справу було доведено до кінця — ремонтні роботи розпочато.

Коли планують завершити ревіталізацію вулиці Ковальської?

Оскільки ревіталізація вулиці Ковальської — ініціатива міського голови Тараса Кучми, то згідно його розпорядження, вулицю Ковальську планують відкрити до 925-річчя міста.

Одночасно зазначаємо, що після проведення запланованих ремонтних робіт, з настанням нового бюджетного року, міська рада планує реконструкцію фасадів будинків, які розташовані на вулиці Ковальській.

Як повідомив міський голова Траса Кучма, численні питання, припущення та стурбованість громадян нині — звичне явище, адже недовіра до влади формувалася десятками років. Безумовно, що громада права в тому, що в минулому мали місце факти, коли австрійська бруківка після демонтажу банально зникала. Нині маємо ситуацію, коли громада стурбована через демонтаж бруківки на вулиці Ковальській. Теперішня влада міста налаштована на абсолютну прозорість дій, тому кожен охочий має змогу перевірити де і як зберігається бруківка, і наскільки якісно її заново перестелять, — наголосив міський очільник.

Чимало запитань стосувалися терміну «ревіталізація». Тарас Кучма роз’яснив присутнім на нараді значення цього слова, зокрема в архітектурній та урбаністичній термінології:

Визначення терміну «Ревіталізація» в архітектурі

В архітектурі поняття “ревіталізація” близьке до понять реконструкції і ремонту. Будівля після ревіталізації знову повертає своє втрачене призначення або набуває нове. Одним із завдань при цьому є збереження історичного вигляду будівлі. Об’єктами ревіталізації в архітектурі можуть бути не тільки будівлі, а й цілі архітектурні ансамблі (комплекси). Приклад ревіталізації в архітектурі: Ревіталізація історичних садиб.

Визначення терміну «Ревіталізація» в урбаністиці

В урбаністиці поняття “ревіталізація” означає відновлення міського середовища, при якому вона стає більш придатною для проживання.

Ревіталізація (від лат. Re – відновлювальна дія, vita – життя, як «повернення до життя») – термін, який використовується в науково-практичній діяльності для позначення процесів відтворення, пожвавлення і відновлення міського простору.

Принцип ревіталізації полягає в розкритті та показі нових можливостей старих форм, з урахуванням їх функцій.

Крім того, при процесі ревіталізації, найчастіше використовується комплексний підхід з метою збереження самобутності, автентичності, ідентичності та історичних ресурсів міського середовища.

Великою популярністю в сучасному світі користується ревіталізація існуючих промислових комплексів, які знаходяться в межах міста, що пов’язано з протиріччями між потребами суспільства і сформованою структурою міського середовища. В таких випадках ревіталізація розглядається як реконструкція промислової архітектури зі зміною її функцій. Наприклад, переобладнання промислових будівель під житлове приміщення – лофт (від англ. loft – горище). Ступінь зміни міського середовища в процесі ревіталізації залежить від ступеня цінності історико-культурних об’єктів.

Завданням ревіталізації є соціалізація простору, розробка елементів інфраструктури, що упорядковують туризм та наукову діяльність, розвиток промисловості, турбота про екологію і як наслідок – залучення інвестицій.