Музей “Дрогобиччина”. Презентація видання «ЦЕРКВА СВ. ЮРА В ДРОГОБИЧІ. АРХІТЕКТУРА. МАЛЯРСТВО. РЕСТАВРАЦІЯ».
В емоційно наснаженій, винятково душевній атмосфері наприкінці минулого тижня у стінах Палацу мистецтв презентували універсальне й унікальне видання «ЦЕРКВА СВ. ЮРА В ДРОГОБИЧІ. АРХІТЕКТУРА. МАЛЯРСТВО. РЕСТАВРАЦІЯ». Авторами видання є люди, які мають перед церквою неоціненні заслуги. Академік Людмила Міляєва – яскрава жінка, блискучий мистецтвознавець, великий патріот українського сакрального мистецтва. У неї з храмом був якийсь незбагненний зв’язок. Вона переймалась його долею, дбала про його збереження і захист, клопотала про кошти для його реставрації. Оксана Садова – талановита учениця Л.Міляєвої, яка разом із групою прекрасних фахівців під керівництвом Олега Рішняка подарували настінним розписам храму первозданну красу. Саме завдяки дослідницькій діяльності, праці, таланту і великій любові цих людей до Святоюрського храму і «зв’явилась на світ» ця книга. Щирими оплесками учасники презентації вітали Людмилу Міляєву, яка через поважний вік (93 роки) не змогла бути присутньою. Вдячні аплодисменти лунали і для колективу реставраторів, які приїхали задля цієї святкової події ще раз у Дрогобич. Відкриваючи цей захід, директор музею Алла Гладун підкреслила, що церква Св.Юра, якій таланило на добрих, щедрих і талановитих людей, не випадково отримала такий дарунок. На її думку, жодна пам’ятка в Україні не має такого глибокого дослідження про себе, як наша «поема в дереві». Привітала музейників з такою подією директор Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук. Про те, як відбувався процес внесення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО дрогобицького храму розповідав Андрій Левик, колишній керівник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА. Спогадами про академіка Міляєву ділився перед присутніми професор Михайло Шалата. Науковий працівник музею «Дрогобиччина» Володимир Пограничний ще раз озвучив думку, яка прозвучала вперше у Києві про необхідність номінувати книгу на здобуття Шевченківської премії. Презентація цього видання не залишила нікого байдужим серед присутніх. Атмосфера була напрочуд святкова і щира. Усі зійшлися, що ця книга – це дарунок на віки нашому дерев’яному сакральному шедевру.
Інформація музею “Дрогобиччина”.
