Маленькими кроками до масштабних змін: як функціонує ОСН у Сільці та що вдалось зробити за неповних три роки?

Колишнє село Солець, яке сьогодні є мікрорайоном Стебника, може похвалитись не лише тим, що тут тривалий час проживала та вчителювала відома поетеса Уляна Кравченко. Минає вже третій рік, як громада села зорганізувалась та зареєструвала ОСН.

Він став другим офіційно зареєстрованим Органом самоорганізації населення в нашій громаді та об’єднав 760 домоволодінь і понад 2 тисячі мешканців.

Важливо, що ОСН став не формальною організацією, яка живе лише на папері, а дієвим органом та рушієм важливих змін для громади Сільця.

Про те, як усе починалось та що вдалось зробити за неповні три роки діяльності ОСНу, розповів його голова – Андрій Буга.

Як усе починалось?

Важливо відзначити те, що з 2014 року в нас фактично не було сільського голови, не було особи, яка брала б на себе відповідальність за управління громадою, за організацію якихось робіт чи вирішення проблемних питань. Тому люди здебільшого звикли робити все своїми силами. Вже на початку повномасштабної війни виникла ідея організуватись. Наші старійшини проявили ініціативу та організували великі загальні збори. Тоді ми створили ініціативну групу, а мене обрали головою. Так ми розпочали процес реєстрації нашого ОСН. У цьому нам допомагав староста Стебника Тарас Городиський» – згадує Андрій Буга.

Загальні збори села

Незважаючи на низку бюрократичних перепонів, які довелось здолати (практика реєстрації ОСН була ще не надто поширеною), у 2023 році організацію зареєстрували і вона здобула офіційну назву – орган самоорганізації населення «ОСН мікрорайон Солець м. Стебник імені Уляни Кравченко».

На той час в селі була низка проблем – центральна частина села була занедбаною та болотистою. Через розташування в низовині, тут постійно стояло болото та росли чагарники. Старі закинуті будівлі стояли в напіврозваленому стані, низка доріг була непроїзною, а окремі мікрорайони – були без освітлення. Не менш занедбаною на той час була й будівля колишньої початкової школи, де колись понад два десятки років вчителювала Уляна Кравченко.

Що вдалось зробити?

Роботу у селі розпочинали з загальних зборів мешканців, умовного розподілу обов’язків, які, до слова, виконують на громадських засадах та напрацювання плану робіт. Все розпочиналось з впорядкування центральної території села.

Болотиста та занедбана ділянка займала чималу площу – 0,82 га у самому центрі і в такому стані ми не могли її використати ні для чого. На цій території були руїни колишньої молочарні, з якою також треба було щось робити. Ми розчистили територію та привели її до належного стану. А зараз на цій території буде багатофункціональна площа, відпочинкова паркова зона, футбольне поле, спортивний та дитячий майданчики» – розповідає Андрій Буга.

Велика частина робіт вже виконана. На території майбутнього парку вже висадили дерева. Для цього мешканці активно долучились до ініціативи та придбали та висадили саджанці цінних порід, які будуть іменними. На території парку встановили освітлення, для облаштування якого встановили сонячні панелі, тож територія освітлюється навіть в нічну пору. Так як село має трьох полеглих захисників – вихідців села, на честь двох із них назвали вулиці, то парковій території планують присвоїти ім’я полеглого Героя Андрія Кравчишина.

Також в числі виконаних робіт:

– розчистка та впорядкування території кладовища, відновлення хреста

– розчистка прибережної лінії

– ремонт дороги по вулиці Іваника (за програмою співфінансування 60 на 40)

– облаштування освітлення на відрізку вулиці Уляни Кравченко (в народі «чорна дорога») – також за програмою співфінансування 60 на 40.

– облаштування відеонагляду та сигналізації в колишній школі, де зараз планують облаштувати музей Уляни Кравченко.

– встановлено гучномовець для оповіщення населення

– вирішена проблема на вулиці Гіркині, де тривалий час був витік газу. Газопровід замінили, на черзі відновлення перекопаної внаслідок ремонту дороги.

– у 2025 році на зупинці громадського транспорту в центрі села облаштували павільйон. Роботи виконало КП «СМУ»

– впорядковано питання вивезення сміття

До створення нашого ОСН практично всі мешканці викидали сміття хаотично на окраїні села. Нам вдалось побороти це і станом на зараз майже всі мешканці мають кладені договора на вивезення сміття. Його регулярно забирають в людей та вивозять» – відзначає голова Солецького ОСНу.

Також тривають роботи з облаштування футбольного поля, роздягалки та господарського приміщення для зберігання інвентаря – для цього використають будівлю колишньої електрощитової.

Роботи вдається виконувати завдяки спільним зусиллям та добровільним членським внескам. Однак більшість робіт лягає на плечі голови ОСН та ініціативної групи. Адже саме до голови летять всі звернення про виникнення тих чи інших проблем та необхідність виконання робіт. Часто-густо роботу, яку люди виконують у вільний від своєї офіційної роботи час та на громадських засадах, ніхто не цінує. Такі ситуації є поодинокими. Здебільшого всі розуміють, що благоустрій громадського простору та порядок в їхньому селі – це спільна зона відповідальності. А результат мотивує робити ще більше.

Для звітності ОСН інформує мешканців про всі роботи та видатки у вайбер-групі. А двічі на рік обов’язково проводять загальні збори. У всіх процесах тримають контакт зі старостою Стебника.

Плани 

У планах Солецького ОСНу ще чимало важливих робіт. Серед них:

– завершення робіт з облаштування футбольного поля та дренажної системи, роздягалки та господарської будівлі

– завершення робіт зі створення парку

– благоустрій території символічної могили воїнам УПА та облаштування на цьому місці єдиного пам’ятного знаку новітнім Героям.

– облаштування доріжки до пам’ятника Тарасу Шевченку (роботи має виконати СМУ).

– створення музею Уляни Кравченко

Що рекомендують іншим?

За словами Андрія Буги – досвід управління ОСНом – не з найпростіших, адже потребує чимало часу та зусиль. Однак – це можливість для людей організовутись для втілення спільних ідей та покращення території свого населеного пункту.

А ще – це добра практика для органу місцевого самоврядування, адже ініціативність людей полегшує роботу керівництву громади, є зворотній зв’язок та активні люди на місцях, які точно знають, що потрібно їхньому селу чи конкретній вулиці, на місці організовують виконання робіт та контролюють їх якість.