Леся Українка – поетична квітка України
Ми сьогодні з вами
Поведемо мову
Про чудову жінку,
Всім людям відому.
Оце перед вами,
У квітах барвінку,
Наша поетеса —
Леся Українка…
В народі кажуть: нове діло треба починати з хорошим настроєм, з посмішкою, тоді і справа буде доброю. І сьогодні у День народин Лесі Українки учні 4-А класу гімназії №15 імені Степана Бандери на урок позакласного читання «Леся Українка – поетична квітка України» чекали з нетерпінням.
Хто? хто?, а Іванко О.Ф., вчитель початкових класів, уміє здивувати усіх.
Іноді дивуєшся, звідки у Оксани Федорівни стільки сил, натхнення на кожний урок? Буденність гімназійного життя, «паперова» робота: плани, оцінки, журнали – все це хіба залишає час на перепочинок? Але вчитель залишає все це за порогом у класі і заходить до учнів з піднесено налаштованою душею. Це, безперечно,
заслуговує на любов, повагу і глибоку вдячність з боку учнів. Ми переконані, що тільки та людина, яка вчить серцем, заслуговує на високе звання Вчителя. Справді, знайти особливий підхід до кожної дитини, розкрити творчий потенціал кожного учня, опрацювати запланований матеріал, підтримувати
дисципліну, справедливо оцінити, та ще й зробити урок цікавим і захоплюючим – це, якщо замислитись, далеко не проста справа!
Про життєвий і творчий шлях поетеси повторювали за допомогою вправи «квітка слів». Цікаво пройшла бесіда-судження за самостійно прочитаними книжками і творами.
Інтерактивна вправа «Віночок» захопила усіх четвертокласників, бо школярі сплели віночок пам’яті Лесі Українки. Леся дуже любила плести віночки із квітів і прикрашала ними свою голівку. Вважалося, що це може захистити молоду дівчину.
Учні презентували поезію Лесі Українки про квіти. Найцікавішим і найемоційнішим етапом уроку було створення соціальної сторінки письменниці у відомій мережі « Фейсбук».
Поезія, як зовсім особлива універсальна мова, здатна об’єднувати різні народи, культури і країни, і допомагає людям у всьому світі легше порозумітися. Протягом багатьох століть людські думки і почуття, виражені в поетичній формі, зайве доводять, що, незважаючи на нашу відмінність, всі ми дуже схожі одне на одного, відчуваємо, переживаємо і говоримо про однакові почуття й емоції. І сьогодні на уроці позакласного читання не одну душу заполонило слово.