Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Фото з мережі Інтернет

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів надається відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” та постанови Уряду “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів” від 5 квітня 2017 року № 268.

Про це повідомляє зазначає заступник міського голови з гуманітарних та соціальних питань Василь Качмар.

Хто є дитиною, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

– дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.

Навіщо дитині статус?

Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що діти, постраждалі внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, отримують відповідний статус за рішенням органу опіки та піклування. У майбутньому мають з’явитись механізми державного захисту та догляду за такими дітьми, при цьому законним представникам постраждалої дитини слід заздалегідь подбати про збір необхідних документів на підтвердження негативного впливу збройного конфлікту на дитину.

За міжнародними стандартами таким дітям забезпечуються наступні гарантії: захист дітей в сім’ї; гарантії необхідного догляду і допомоги; доступність харчування, медичного обслуговування та освіти; заборона тортур, жорстокого поводження або невиконання обов’язків по відношенню до дітей; заборона смертної кари; збереження культурного середовища дитини; захист в разі позбавлення волі; надання гуманітарної допомоги і доступ гуманітарних організацій до дітей під час збройних конфліктів.

Куди звертатись з приводу надання статусу?

• Для дитини, яка має довідку переселенця – в службу у справах дітей за місцем взяття на облік ВПО;
• Для дитини, яка не є переселенцем, але проживає на території, де проводилась антитерористична операція (далі – АТО) – в службу у справах дітей за місцем проживання або перебування.

Увага! Заявник подає документи до служби у справах дітей, яка безпосередньо веде справу, проте рішення приймає орган опіки та піклування виконавчого органу відповідної місцевої ради.

Якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), – документи для прийняття рішення щодо такої дитини готуються службою у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Хто може звернутись від імені дитини?

• Законний представник: батьки, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник та інші особи в передбачених законом випадках;
• У разі переміщення дитини без законних представників: родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування.

Чи може дитина звернутись самостійно до служби у справах дітей?

Так, за умови досягнення 14 років

Документи, які необхідно подати:

Звертаємо увагу, що разом із копіями подаються оригінали документів:

• Заповнену заяву про надання дитині статусу

! Заява не має офіційно затвердженої форми та заповнюється довільно. В ній слід повідомити про обставини та час, за яких дитині заподіяно шкоду внаслідок збройного конфлікту

• Копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини

! Тобто якщо дитина вже має ID-картку, можна надати її копію замість свідоцтва

• Копію документа, що посвідчує особу заявника:

Особа, яка звертається від імені дитини, має надати оригінал та копію одного з наступних документів: паспорту; закордонного паспорту; дипломатичного паспорту України; службового паспорту; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасового посвідчення громадянина України; посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідки на постійне проживання; посвідки на тимчасове проживання; картки мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Якщо дитина проживає/перебуває в закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому закладі – копію документу, який підтверджує факт зарахування дитини

• Копію документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником, або повноваження представника органу опіки та піклування.

Наприклад: для батьків дитини достатньо свідоцтва про народження дитини та паспорта громадянина; для баби або діда слід додатково надати копію свідоцтва про народження матері/батька дитини

• Копію довідки переселенця дитини АБО документа, який підтверджує місце проживання/перебування дитини в зоні АТО

! Місце проживання внутрішньо переміщеної особи підтверджує довідка переселенця.

Місце проживання дитини в зоні АТО підтверджує довідка  про  реєстрацію  місця  проживання, яка видається органом реєстрації. Доказами місця проживання також можуть слугувати наступні документи: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту дитини або атестат про повну загальну середню освіту, документ про професійно-технічну освіту, табель успішності, учнівський квиток, медичні документи, свідоцтво про народження дитини

! Якщо дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, не має свідоцтва про народження та ID-картки, документів, що підтверджують повноваження її законних представників та документів, які підтверджують її місце проживання, ці дані можуть бути встановлені її законним представником або самою службою у справах дітей шляхом відповідного звернення до Мінсоцполітики.

• Копії заяв про вчинення кримінального правопорушення щодо дитини ТА про залучення дитини до кримінального провадження як потерпілої або визнання дитини потерпілою, зареєстровані в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах

! Якщо законний представник дитини ще не звертався до поліції з приводу кримінального правопорушення, скоєного щодо дитини, то це слід зробити якомога скоріше. При цьому законний представник дитини має звернутись письмово із заявою про визнання малолітньої (до 14 років) або неповнолітньої (до 18 років) особи потерпілою.

Заяву про вчинення злочину можна подати до будь-якого органу поліції на контрольованій території України, незалежно від місця та часу скоєння злочину, кількості доказів на підтвердження злочину. Зазвичай облік таких заяв та повідомлень проводиться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції. Про скоєння злочину можна повідомити також телефоном за номером “102”. Представник поліції, який здійснює особистий прийом громадян, зобов’язаний:

• оформити протокол усної заяви особи
• зареєструвати заяву в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події

Слідчий зобов’язаний не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та розпочати розслідування.

• Копію витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за вказаною заявою про вчинення злочину щодо дитини

! Відповідний витяг з ЄРДР видається заявнику (законному представнику дитини) за його вимогою

• Копію висновку експерта за результатами судової експертизи, проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, яка встановлює факт отримання дитиною поранення, контузії, каліцтва, зазнання фізичного, сексуального, психологічного насильства внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

! Висновок експерта є обов’язковим для надання тільки, якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво або зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства. Висновок експерта не вимагається у випадку, якщо дитина повідомляє про те, що була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження АБО за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. 

Зокрема, слідчий або прокурор зобов’язані звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень та встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо статевих зносинах з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Скільки часу розглядається справа?

Рішення щодо надання статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з моменту реєстрації заяви.

Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Служба у справах дітей