Інтерпретація теми “Зішестя до пекла” дрогобицьким іконописцем Стефаном поповичем Медицьким.

Празник Воскресіння Господнього є найбільшим і найвеличнішим у всьому християнському світі. Вшановуючи це свято, церковне вчення акцентує увагу не лише на моменті Воскресіння, коли Христос встає з гробу, але й на події Його сходження до пекла, яка є Таїнством Великої суботи. По-особливому ця пасхальна тематика розкривалася в давньому українському церковному малярстві, зорієнтованому на східну традицію, де “Воскресіння Христове” зображалося в іконографічному варіанті “Зішестя в ад”. Галерея сакрального мистецтва музею “Дрогобиччина” зберігає рідкісну за іконографією пам’ятку маляра Стефана поповича Медицького “Зішестя до пекла” 1669 р. Створена вона була для цокольного ряду Предтеченського приділу церкви Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі. Такий іконографічний варіант ілюструє текст Акафісту Богородиці і вперше в Україні був зафіксований у монументальному малярстві середини XVI ст. – фресці Святого Онуфрія у Лаврові. Пізніше у 1624 р. поширюється видання “Бесід на діяння апостолів Іоана Златоустого” з друкарні Києво-Печерської Лаври. Там виконано гравюру “Зішестя до пекла”, яка за композиційною побудовою є аналогічною одноіменній пам’ятці маляра Стефана Медицького, і могла служити їй взірцем. На іконі дрогобицького іконописця Христос зображений без мандорли (Божественного сяйва), як і на згаданій гравюрі, що в українському іконописі трапляється нечасто. Особливістю ікони “Зішестя до пекла” Стефана Медицького також є зображення праведників лише по один бік від Христа, де виділено кремезну напівоголену постать Адама, а внизу видно Єву. Ісус Христос простягнув праву руку Адамові, а в лівою тримає розгорнутий сувій з текстом. Давні українські ікони мали своїм завданням показати не просто перебування Спасителя у глибинах пекла, але і момент довгоочікуваного Воскресіння, що розпочався тоді, коли Христос торкнувся руки Адама. Пульс на руці Адама є ознакою життя і автор зафіксував не безпосередній процес сходження Христа в пекло, а момент, коли він, взявши за руку Адама, вже готовий звідти вийти. Стефан Медицький зображає кульмінаційну зустріч між Старим і Новим Адамом в ім’я спасіння людського роду. За Адамом і Євою видно інших праведників, які очікували приходу Месії. У верхній частині ікони автором виразно зілюстрований текст, що складається з 12 слів кондака. Дрогобицька пам’ятка побудована на співставленні коричневих, вохристих, чорних, сірих та червоних тонів, які автор подає дещо стримано, поєднуючи із стилізованим обрамленням картуша, чим організовує розташування ікон цокольного ряду. Ікона “Зішестя до пекла” Стефана Медицького творить зацікавлення в кількох аспектах. Передусім, – це доволі рідкісний приклад ілюстрації Богородичного Акафісту в іконописі, також – розширення рамок іконографічної програми іконостасної системи галицького малярства XVII ст., а ще – підписний твір маляра Стефана Медицького.

Вітаємо усіх з Великодніми святами. Бажаємо здоров’я, миру,тепла, та любові, Божої ласки та опіки і усіх Його щедрот.

Леся Косаняк, зав.відділом cакрального мистецтва музею “Дрогобиччина”.