Імпровізовані «ресторан», «бібліотека» та «дитячі кімнати»: як функціонує університетський гуртожиток, який з перших днів приймає внутрішньо переміщених осіб
З перших днів війни Дрогобич став форпостом допомоги переселенцям. Станом на 27 березня, університетський гуртожиток міста прийняв понад 900 переселенців. Із них майже 150 дітей. У гуртожитку внутрішньо переміщеним особам допомагають з продуктами та речами першої необхідності: починаючи від дитячого харчування і до одягу. А завдяки налагодженим поставкам волонтерів, для дітей завжди є свіже молоко та сформовано цікаву програму дозвілля.
Ми не забезпечуємо на всі 100%, бо в принципі, і не ставили собі це за мету. Ми хочемо допомогти на перших етапах. Адже коли людина приїжджає в Дрогобич із міст, які обстрілює окупант, вона ще не ознайомлена з містом і не розуміє, що з нею відбувається. Перші дні дехто навіть не виходить за межі гуртожитка, — розповідає керівник з питань поселення внутрішньо переміщених осіб та прийому гуманітарної допомоги, начальник відділу інформаційної діяльності та молодіжної політики ДДПУ імені І.Франка Володимир Думич.
Дітям у гуртожитку намагаються створити максимально комфортні умови для життя та навчання. Окрім екскурсій, викладачі Дрогобицького педагогічного університету кожного дня організовують для дітей заняття з української та англійської мови, образотворчого мистецтва, хореографії.
Для наймолодших мешканців – облаштовано дві ігрові кімнати з іграшками, де вони займаються з кваліфікованими педагогами за програмою психолога Ірини Самохвалової.
Дітям потрібно заповнювати чимось час, щоб вони переключились від війни. Намагаємось зробити все, щоб у них було дитинство, — додає Володимир Думич.
Дорослі мешканці можуть відволіктись за книгою з облаштованої бібліотеки або долучитись до волонтерських робіт, яких у місті не бракне.
Волонтерство — це добровільна справа у мирний час. Але коли ми говоримо не просто про війну, а про існування держави і народу, волонтерство повинно бути обов’язком. І це не означає, що всі повинні йти на фронт. Ні, на фронт повинні йти ті, хто вміє і може воювати. Кожен повинен бути чимось зайнятий. Хтось повинен працювати, хтось допомогти іншим – таким чином тримаємо фронт кожен на своєму місці, — зазначає Володимир Думич.
До Дрогобича, зокрема у гуртожиток №5, прибули українці, які втратили свої домівки, але змогли зберегти гостинність.
«Борщу хочете?», — так зустрічає подружжя з Краматорська. Валерій Михайлович та Валентина Олександрівна разом уже 50 років. Війна змусила покинути рідний дім. Разом з невісткою та онукою приїхали у Дрогобич з Донецької області. Дорога була важка, добирались 24 години переповненим потягом по 6-8 людей у купе. Та на новому місці встигли вже створити домашній затишок.
На питання, що планують робити далі, відповіли коротко: «Додому». Кажуть, що тут добре, і місто чудове, але додому хочеться найдужче.
Серед мешканців гуртожитку є й ініціатор толоки у парку Новонароджених, яка відбулась днями – киянин В’ячеслав Матюхін.
В’ячеслав розповідає – ідея прибрати парк виникла спонтанно. Під час чергової прогулянки з дружиною та дітьми.
Було вирішено влаштувати прибирання та залучити до цього інших мешканців гуртожитка. Людям хочеться щось робити і діяти, – каже ініціатор толоки.
В’ячеслав активно займається волонтерською діяльністю, допомагає з ремонтом у гуртожитку та вивезенням людей з Маріуполя та Києва.
Роблю все, що можу. Люди приїжджають сюди з місць, де ведуться активні бойові дії, і я розумію, що їм треба якось переключитись з того, що вони пережили. Зараз як ніколи хочеться робити ініціативи для людей та гуртувати їх, — наголошує В’ячеслав.
Додамо, від початку військових дій у Дрогобицькому університеті було створено Волонтерський центр допомоги ЗСУ, теробороні міста та переселенцям. У холі гуртожитку волонтери університету організували пункт видачі продуктів харчування та засобів гігієни для внутрішньо переміщених осіб. Окрім цього сформовано і групу психологічної підтримки. Силами викладачів університету організовано заняття з дітьми та веселе дозвілля. Окрім цього для дорослих і малечі організовують екскурсії у цікаві місця: батьківщину Івана Франка – Нагуєвичі, зоопарк «Лімпопо», похід у драмтеатр міста тощо.
Фото В’ячеслав Ратинський, фотокореспондент УНІАН