Енергонезалежність: дрогобичанам планують відшкодовувати кошти за встановлення сонячних електростанцій

Дрогобич працює над фінансовим інструментом, який дасть змогу ОСББ та ЖБК отримувати компенсацію за встановлення сонячних електростанцій. Такі дії допоможуть мешканцям громади суттєво зменшити витрати на комунальні послуги.

Дрогобицька громада не перший рік працює над досягненням енергонезалежності та підвищенням стійкості та увійшла до десятки фіналістів конкурсу «Посилення кліматичних дій в українських громадах» від Екоклубу.

У межах проєкту, разом із експертами Екоклубу, Дрогобич розробляє фінансовий інструмент, що дасть змогу відшкодовувати витрати домогосподарств, ОСББ та ЖБК на встановлення сонячних електростанцій. Це зменшить витрати на комунальні послуги та покращить добробут мешканців.

Дрогобич має шанс отримати до 10 тисяч євро на втілення такого інструменту. Про тонкощі та перспективи сталого розвитку та деталі проєкту розповів фахівець управління інвестицій та економічного розвитку Тарас Перхун.

— Тарасе, розкажіть коротко про Дрогобицьку громаду.

Дрогобицька міська територіальна громада — одна з найбільших у Львівській області за чисельністю населення. Станом на початок 2022 року тут проживало понад 120 тисяч осіб. Після повномасштабного вторгнення кількість населення зменшилася, однак завдяки внутрішньо переміщеним особам ситуація частково стабілізувалася. Станом на сьогодні маємо орієнтовно 7 тисяч офіційно зареєстрованих ВПО.

У нас діє чимало фермерських господарств, а також комунальне підприємство, яке вирощує велику рогату худобу та продає молочну продукцію. Також серед основних сфер зайнятості жителів —  легка промисловість (особливо швейні підприємства), фармацевтична галузь.

— Які ключові енергетичні виклики стоять перед громадою зараз?

Найбільший виклик — забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури після масових обстрілів у 2022 році. Йдеться про водопостачання, теплопостачання, медичні заклади. Частково вдалося забезпечити ці об’єкти дизельними генераторами, однак це тимчасове рішення: воно залежить від постачання пального та забруднює довкілля.

Нині наше головне завдання — знайти сталий спосіб енергозабезпечення таких підприємств, як КП «Дрогобичводоканал», КП «Теплоенерго» та КНП «Дрогобицька міська лікарня №1», яка обслуговує весь Південний регіон області.

— Що саме ви вкладаєте в поняття “безперервність” роботи інфраструктури?

Це — цілодобова, безперебійна робота обладнання, особливо в лікарнях і на водоканалі. До прикладу,  рентген- і МРТ-апарати, операційні у медзакладах, а також насоси на водоканалі. Щоб забезпечити безперервність електропостачання, ми розглядаємо встановлення гібридних сонячних електростанцій, теплових насосів і, можливо, геліоколекторів для гарячого водопостачання.

— Чи функціює у вас система енергоменеджменту? Які вже є результати?

Наразі система енергоменеджменту лише формується. Повноцінного відділу ще немає, але є призначені відповідальні особи в основних галузях — освіті, медицині, культурі, житлово-комунальному господарстві. У відділі освіти працює окремий енергоменеджер, а з січня 2024 року енергоменеджера введено до структури виконавчого комітету.

Також ми ведемо енергомоніторинг. Усі комунальні заклади регулярно подають показники споживання енергоресурсів у систему uMuni, яку ми використовуємо з 2017 року. Дані дозволяють аналізувати ефективність і планувати заходи з енергозбереження.

— Чому громада вирішила створити фінансовий інструмент підтримки енергоефективності?

У 2021 році ми затвердили Стратегію розвитку громади, де одним із ключових напрямів є енергоефективність та енергонезалежність. Також у 2019 році місто Дрогобич приєдналося до ініціативи Європейської Комісії «Угоди мерів» і зобов’язалося до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 30%. Для досягнення цих цілей ми створюємо інструменти підтримки жителів та ОСББ у втіленні енергоефективних рішень. Енергоефективність та енергонезалежність – один із пріоритетних напрямів розвитку нашої громади, адже це важливо для комфорту та добробуту наших жителів.

– Чи має ваша громада розроблений ПДСЕР або ПДСЕРК?

Так, маємо ПДСЕРК — тобто план дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року. У ньому враховано адаптацію до зміни клімату, оскільки без цього зараз ніяк.

У 2023 році ми вже подали проміжний моніторинговий звіт щодо скорочення викидів. Нам вдалося досягти зменшення на 10,5%.

– А завдяки яким заходам вдалося досягти скорочення?

Комплексно. Передусім у житловому секторі – це комплексна термомодернізація будівель.

Почали ще у 2015 році в межах проєкту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». У 2015–2017 роках повністю модернізували два будинки.

Згодом почали працювати з Фондом енергоефективності. Окрім цього, реалізували невеликі проєкти в межах десь 26 ОСББ: це заміна покрівель, вікон, дверей. Також громада активно брала участь у конкурсі місцевих ініціатив Львівської області. Це проєкти до пів мільйона гривень — капітальні ремонти будівель: заміна вікон, дверей, покрівель тощо.

Також протягом останніх 10 років встановили 10 теплових насосів.

— Який саме фінансовий інструмент підтримки ви плануєте реалізувати?

У нас уже діє міська цільова програма «Сонячне місто», яка відшкодовує частину вартості енергоефективного обладнання для приватних домогосподарств та ОСББ — зокрема, сонячних станцій, теплових насосів, ІТП. Нова ідея — подвоїти фінансування завдяки участі в проєкті: наприклад, якщо місто виділяє пів мільйона, а партнери ще стільки ж, то зможемо вдвічі більше домогосподарств підтримати і збільшити частку генерації ВДЕ у громаді.

– Яким чином відбуватиметься відшкодування? До прикладу, люди встановлюють СЕС, платять свої кошти, а міська рада компенсує певний відсоток?

Так, 25% від вартості обладнання.

– А для приватних будинків, ОСББ теж?

Так, і приватні будинки, і ОСББ, і ЖБК. У нас є різні форми управління багатоквартирними будинками. Найбільш поширені — це ОСББ та управителі, наприклад, «ЖЕО» (колишні «ЖЕКи»). Зараз вони мають сертифікати й офіційно управляють будинками, між ними навіть є конкуренція.

– Як щодо комунальних установ?

Для них також є рішення. Наприклад, на хірургічному корпусі лікарні вже встановлено сонячну електростанцію. Перед цим провели повну термомодернізацію: замінили покрівлю, утеплили горище та фасад. Це зробили коштом міського й обласного бюджетів у межах програми «Енергозбереження 50 на 50».

Також у 2022 році ми встановили тепловий насос у дитячому садочку, теж у співфінансуванні 50 на 50 з обласного бюджету.

Зараз працюємо з грантовими коштами. Наприклад, за підтримки GIZ у межах проєкту просування ЄС-директиви з енергоефективності триває розробка Муніципальних енергетичних планів (МЕПів).

– Яких змін ви очікуєте після впровадження цього фінансового інструменту? Можливо, зросте кількість сонячних електростанцій у громаді або, скажімо, 50% енергопостачання забезпечуватиметься сонцем?

Ми завжди очікуємо максимального результату. Але є кілька ключових речей. Перше – щоб люди користувалися можливостями, які їм пропонують, і ставали більш енергонезалежними. Особливо зараз, коли важко передбачити, як довго триватиме війна. Якщо знову будуть вимкнення електроенергії, першочергово постраждають жителі громади. Тому хочемо, щоб люди були більш захищені. І, звісно, прагнемо збільшити частку зеленої енергії, адже маємо відповідні зобов’язання, зокрема в межах Угоди мерів.

Проєкт підтримується програмою малих грантів ІКІ, яка є частиною ініціативи з захисту клімату (IKI). IKI Small Grants фінансується Федеральним міністерством економіки та захисту клімату (BMWK) та Федеральним міністерством охорони навколишнього середовища (АА) та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Джерело: Екоклуб

Фото ілюстративне