Дрогобич без бар’єрів: від інклюзивного транспорту до підтримки людей літнього віку

Безбар’єрність — це про створення комфортного, доступного середовища для кожного мешканця громади: від дітей і молоді до людей похилого віку. Це основа інклюзивного розвитку, яка забезпечує рівні можливості участі у житті міста для всіх без винятку.

Днями у Дрогобичі відбулося четверте засідання Ради безбар’єрності при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради. Засідання пройшло під головуванням заступника міського голови з гуманітарних відносин, голови Ради безбар’єрності Юрія Кушлика. Участь у ньому взяли представники структурних підрозділів міської ради, ветеранської спільноти, служби, які опікуються людьми з інвалідністю та людьми похилого віку, старости та міський перевізник Михайло Пастушак.

Засідання розпочали із обговорення питань міських перевезень – зокрема, проблем забезпечення безбар’єрного доступу для людей на кріслах колісних.

Управління інвестицій та економічного розвитку поінформувало, що в межах Дрогобича курсує 11 низькопідлогових автобусів, із них 7 — великої місткості (на 60 пасажирів); у Стебнику — 8 автобусів, у селах громади — ще 5.

Однак однією з ключових проблем, озвучених під час засідання, є відсутність облаштованих посадкових платформ, що унеможливлює перевезення маломобільних осіб. Приватний перевізник зобов’язався подати пропозиції щодо облаштування платформ та кінцевих зупинок із зазначенням пріоритетності їх реалізації.

На доручення голови Ради буде опубліковано перелік усіх низькопідлогових автобусів із номерними знаками та їх фото на сайті міської ради в розділі «Безбар’єрність».

Наступним блоком розглянутих питань стала презентація з реалізації першочергових заходів з безбар’єрності у навчальних закладах та закладах культури. Присутні заслухали керівників профільних підрозділів, які прозвітували про проведені моніторинги, наявні досягнення та визначені пріоритети.

Безбар’єрність в освіті

Як зазначив начальник відділу освіти Петро Шев’як, у Дрогобицькій громаді функціонує 31 заклад загальної середньої освіти, 19 закладів дошкільної освіти та 5 закладів позашкільної освіти.

У 2025 році відділом освіти проведено моніторинг стану безбар’єрності в усіх закладах освіти Дрогобицької МТГ. У результаті моніторингу – усі заклади мають частковий, проте гідний рівень безбар’єрності.

Зокрема, у більшості закладів забезпечено базовий рівень доступності: встановлено пандуси та кнопки виклику, частково облаштовані адаптовані вбиральні, нанесено сигнальні лінії на сходах, дверні прорізи дозволяють проїхати кріслом колісним.

Окрім цього, як зазначив Петро Шев’як на балансі відділу освіти є спеціалізований шкільний автобус для перевезення учнів з особливими освітніми потребами. Його наявність дає змогу учням з інвалідністю або іншими порушеннями опорно-рухового апарату безпечно й комфортно дістатися до закладу освіти. Станом на зараз передбачено співфінансування для ще одного такого шкільного автобуса. Також всі здобувачі освіти з особливими освітніми потребами у ЗЗСО забезпечені спеціалізованими підручниками.

Безбар’єрність в культурі

У громаді діють 29 народних домів та 30 бібліотек. Як повідомила начальниця відділу роботи з культурно-освітніми установами управління культури та розвитку туризму Оксана Брикса, ситуація з доступністю в цій сфері складніша, ніж в освіті чи медицині. Водночас уже розпочаті перші кроки: нанесення сигнальних ліній, встановлення пандусів і поручнів.

Наступний крок – аналіз відвідуваності заходів по селах громади, щоб визначити пріоритетні заклади для подальшого впровадження безбар’єрних рішень.

Адміністративні будівлі Стебника та громади

Далі було розглянуто питання доступності адміністративних приміщень, у яких здійснюється прийом громадян старостами. За результатами обговорення було відзначено, що більшість таких приміщень не має базових засобів доступності: відсутні пандуси та поручні, вузькі дверні прорізи унеможливлюють доступ для осіб, які пересуваються на кріслах колісних.

Особливо гостро стоїть питання облаштування пандуса або підйомної платформи для осіб з інвалідністю в адміністративній будівлі Стебника, де функціонують ЦНАП, управління соціального захисту населення, представництво Пенсійного фонду та абонентський відділ водоканалу.

Також на виконання листа Львівської ОДА було проведено обстеження 65 виборчих дільниць щодо їх доступності для голосування. Оскільки більшість із них розміщені у школах або народних домах, підвищення рівня доступності здійснюватиметься поетапно — з урахуванням кількості відвідувачів кожного об’єкта.

Дрогобич дружній до людей похилого віку

На завершення засідання заслухали директора КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимира Кондзьолку, який презентував присутнім напрацьовану програму підтримки осіб літнього віку. Ключове — люди старшого віку є обмеженими у пересуванні, комунікації, доступі до сервісів, а розвиток цієї програми дасть можливість зробити багато для великої частини населення нашого міста.

Програма охоплює чотири напрями: фізична доступність, транспортна доступність, доступ до інформації, навчання та підтримка.

Розвиток цієї програми у комплексній стратегії безбар’єрності дасть можливість системно підійти до питання безбар’єрності у громаді, дозволить уникнути дублювання функцій, максимально використовувати існуючі ресурси та дасть координацію всіх ініціатив в одному документі.

Відтак, під час засідання погоджено, що першим етапом реалізації програми стане встановлення лавочок на центральних вулицях міста з інтервалом 50–100 метрів, для того, щоб літні люди могли перепочити під час піших прогулянок. Почнуть реалізацію такої ініціативи з безбар’єрного маршруту Дрогобича.

Світовий досвід, зокрема приклад Барселони, свідчить про ефективність таких рішень: за п’ять років у місті встановлено понад 1700 лавок уздовж основних маршрутів. Це дало змогу підвищити мобільність людей літнього віку на 27% і зменшити ризик їхньої соціальної ізоляції на 15%.

Напрацьовані пропозиції та результати засідання Ради безбар’єрності буде включено окремим розділом до Стратегії розвитку Дрогобицької громади. КУ «Інститут міста Дрогобича» також залучать до реалізації комплексної програми безбар’єрності.