Доторкнутися до прекрасного: у Палаці мистецтв експонують ляльки-мотанки львівської майстрині Оксани Смереки-Малик
Знана львівська майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Оксана Смерека-Малик привезла до Музею “Дрогобиччина” авторську колекцію ляльок-мотанок – «Оксанина лялька». Свою творчість у Дрогобичі мисткиня презентує вже вдруге.
Кожна лялька в колекції – наче живий образ. Адже до кожної майстриня вдало підбирає поетичні рядки, бо є не лише лялькаркою, а ще й поетесою та знаною писанкаркою.
Ляльки пані Оксани відрізняються від звиклих народних ляльок. Адже лялькарка творить “каркасну мотанку”, поєднавши традицію і новаторство. Власне, за рахунок каркасу її ляльки дуже динамічні, наче рухомі та живі. Тут навіть не костюми, а самі пози передають характер і типаж, створюють відчуття живої картини.
Колориту також додають і голівки – капелюшки, хустки, чільця, віночки. Кожна лялька – в намисті. Свої авторські коралі мисткиня часто експонує поряд з ляльками. Кольори – від яскравих гуцульських мотивів – до бежевих у міських та до білих із сріблом у князівському вбранні, – ніби відбивають українське суспільство з його культурою одягу.
Цикли авторських ляльок Оксани Смереки-Малик умовно можна розділити на три основні. Найбільш яскравий і колоритний – «Карпатія: дівки, газдині, молодиці». Це те, що пов’язує Оксану Смереку-Малик з її гуцульською любов’ю, де просто необхідне її відчуття народних архетипів.
«Львів’янки: пані і панянки» – майже француженки, більш урбанізовані, вимагають елегантних пастельних кольорів. До речі, сукні цих городянок можуть слугувати моделями для творення сучасного одягу.
До третього циклу входять «Пори року», «Маків цвіт», «Серпневе поле», «Смерічки» – всіх цих мавок умовно можна віднести до квіткової любові, тобто світу природи. Бо за стилістикою і духовною складовою пані Оксанин світ – єдиний і неподільний. Так само, як її творчість.
Оглянути дивовижні ляльки майстрині та надихнутись її творчістю можна до 25 травня.
Світлини – Ігор Фецяк.