Дітям, які втратили через війну рідну матір та евакуювались із сходу в Дрогобич, надали допомогу з Кракова

Подбали про повноцінне навчання дітей: за сприяння керівництва міста та налагодження партнерських відносин із Водоканалом Кракова – 4 квітня у Дрогобич прибули ноутбуки для дітей зі Сходу, а саме для 18-річного В’ячеслава, який залишився без мами із неповнолітніми братами та сестрами: Олівією – 8 років, Данилом – 16 років, Ніколь – 11 років та Тимуром – 10 років. Усі п’ятеро мешкають в одному із дрогобицьких гуртожитків.

За твердженнями Оксани Матчишин, керівниці Дрогобицького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – діти залучені до освітнього процесу та оформлені в Ліцей №16. Однак, виникла проблема із технічним забезпеченням школярів – їм бракувало ноутбуків для навчання.

Завдяки налагодженим партнерським відносинам влади міста, КП «Дрогобичводоканал» та КУ «Інститут міста Дрогобич» із водоканалом Кракова – останні цими днями скерували в Дрогобич чергову партію допомоги, серед якої і ноутбуки для дітей сиріт.

Техніку вручили дітям в Ліцеї №16. Ноутбуки передали найстаршому у сім’ї – В’ячеславу.

Міський голова Тарас Кучма висловив слова підтримки В’ячеславу і запевнив у тому, що у Дрогобичі про їхню сім’ю подбають та готові забезпечити в подальшому і житлом.

Ми співчуваємо вашій важкій втраті. Наш обов’язок, як місцевого самоврядування, забезпечити вас всіх необхідним. Ваше завдання наразі – це якісне навчання. Тому вірю, що ви виростете і здобудете омріяні фахи, а ми вам в цьому обов’язково допоможемо, – підкреслив Тарас Кучма.

Відомо, що В’ячеслав мріє стати медиком. А його сестри та брати наразі навчаються в школі. Зважаючи на захоплення медициною – В’ячеславу було цікавим спілкування із начальником відділу охорони здоров’я Володимиром Чубою, який теж завітав на зустріч а також Романом Шагалою – начальником КП «Дрогобичводоканал» та Володимиром Кондзьолкою – директором КУ «Інститут міста Дрогобича».

Додамо, війна забрала у дітей найцінніше – їхню матір. В’ячеслав особисто бачив, як двома снарядами на Донеччині окупанти вбили його маму. У перші секунди хлопець намагався надати їй допомогу – однак поранення були не сумісні із життям. Тепер у В’ячеслава немає ні родичів, ні дому. Він з братами та сестрами евакуювався у Дрогобич. Попри пережитий біль та втрати діти дивляться із вірою в майбутнє та мріють про мир, великий будинок та дружню сім’ю.