Ділились спогадами Майдану: у Музеї Франка в Нагуєвичах вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні
Ділились спогадами Майдану, згадували бойових побратимів та молились за мир в Україні – у Нагуєвичах в 10-ту річницю трагічних подій Майдану відбулась Науково-мистецька академія до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Розпочали захід з поминального молебню за полеглими Героями біля пам’ятного хреста на території Літературно-меморіального комплексу Івана Франка. Молебень очолив протоієрей Андрій Безушко.
Відтак, усі присутні перейшли у просторий зал музейного комплексу Каменяра. Там захід розпочав та модерував директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. Він пригадав, якою сильною та цілеспрямованою була самоорганізація та єдність майданівців, як кожна сотня мала та виконувала свої задачі, цілі та завдання.
Атмосферу, яка панувала на Майдані неможливо передати і забути – це була одна велика команда, що мала єдину спільну мету. Адже у ті дні, у вогні та під кулями на Майдані гартувалася нова українська нація, яка пульсувала, як єдиний організм та виборювала свою ідентичність, – наголосив Богдан Лазорак.
Також власними спогадами про Майдан ділились учасники Революції Гідності: міський голова Дрогобича Тарас Кучма, художник-реставратор, іконописець, Левко Скоп, а також один з ініціаторів Академії, депутат Верховної Ради України VІІІ скликання Богдан Матківський, відома волонтерка, керівниця волонтерської групи «Дрогобич – Захід», старша наукова співробітниця музею «Дрогобиччина» Марія Головкевич та інші.
У своєму виступі Тарас Кучма наголосив про тяглість боротьби українського народу, яка передавалася з покоління у покоління, а також відмітив знакові постаті з історії, які цю боротьбу очолювали.
Ті події, які були на Майдані – вони набагато страшніші, ніж будь-які події, які може пережити нація. Бо з дерев’яними щитами захищати своє право на гідність та свободу, своє право бути українцем в Україні і за це тебе розстрілюють – це дуже важко усвідомити, пережити та пояснити. Коли перші хлопці падали на Інститутській, то ми не вірили – думали, що вони просто спотикаються об залишки шин. І лише коли підійшли ближче, то зрозуміли, що це був розстріл. Коли постало питання “Свобода або смерть” – ми вибрали свободу”. І ці події стали зародженням нової цивілізації на теренах нашої держави, – зазначив Тарас Кучма.
Іконописець та волонтер Лев Скоп пройшов Майдан від початку до кінця, відлучившись лише двічі, коли здолала гарячка. Був на Інститутській разом з дружиною Тетяною Думан та молоддю у найкривавіші дні – 19 й 20 лютого. Малював картини, організовував аукціони, допомагав робити «коктелі Молотова».
Ділилась спогадами Майдану і Марія Головкевич, яка розповіла, як опісля створювала у Музеї «Дрогобиччина» кімнату, присвячену Героям Майдану, а згодом і Героям російсько-української війни. Сьогодні це сакральне місце, де зосереджена потужна енергетика Майдану, його біль та перемоги.
Власними відчуттями про Майдан поділився і Богдан Матківський, який відзначив, що в українців, генетично закладена риса вільного вибору.
В час Майдану нам цей вибір захотіли забрати, на жаль, цей вільний вибір вирізали живцем з наших сердець, відривали частинку нашої душі, нашої ідентичності. Тому так гідно стояли майданівці, бо боронили ідеали нового часу і оновленої держави, – зазначив Богдан Матківський.
Особливою гостею Академії була науковиця з Польщі, професорка Колегіуму Вітелона Беата Скварек, яка ось уже 10 років як співпрацює з Дрогобицьким педуніверситетом, а також за грантові кошти уряду Польщі у співпраці з науковцями ДІКЗ «Нагуєвичі» реалізує проєкт «Мандрівки з історією – від землі Вітелон до землі Івана Франка», результатом якої стане книга про Дрогобич.
Окрім промовців у залі також були присутні – староста Нагуєвич Леся Гром, а також учасники Майдану Василь Масний, Мирон Матківський, Святослав Матківський та небайдужі мешканці громади.
На завершення заходу лунали патріотичні пісні у виконанні дуету майданівців Зеновія Медюха та Максима Перев’язка.