Дерусифікація: як у Дрогобицькій громаді враховано поради «Transparent cities/Прозорі міста» щодо заборони комуністичних назв та символів

Декомунізація та дерусифікація: у чому особливість?

Декомунізація — це система заходів, покликана заборонити символи комуністичної ідеології в символічному та фізичному просторах України. Перші прояви цього процесу відбувалися після здобуття незалежності, а також у період президентства Віктора Ющенка. Однак системності декомунізація набула у 2015 році з ухваленням закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Документ передбачає заборону присвоювати географічним об’єктам такі назви:

– імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії;

– назви вищих органів влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури);

– імена осіб, що працювали у радянських органах державної безпеки;

– СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них;

– назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

За процес декомунізації відповідають муніципалітети. Саме після прийняття ними відповідних розпоряджень цей процес може розпочатися офіційно.

Водночас,  дерусифікація є відносно новим процесом, тож усталеного визначення ще не має. Так, проєктом змін до закону України «Про географічні назви» передбачається, що дерусифікація ставить за мету заборонити присвоювати географічним об’єктам в Україні назви, що звеличують, увіковічнюють, пропагують, символізують російську федерацію.

Програма “Transparent cities/Прозорі міста” досліджує процес перейменування в українських містах.

Перейменування топонімів — часом клопіткий процес, до якого потрібно підходити виважено. Так, змінені назви будуть не тільки ідентифікувати певну місцевість, але й формуватимуть нашу нову історичну свідомість, вільну від радянського минулого. Для цього програма «Transparent cities/Прозорі міста» напрацювала низку порад містам.

Поради програми «Transparent cities/Прозорі міста»

1. Здійснювати процес перейменування у декілька етапів, щоб полегшити його для мешканців громади і не перетворювати консультації з громадськістю у формальність.

2. Консультуватися з громадськістю та широким колом експертів щодо нових назв. Це дозволить обрати найбільш вдалий варіант назви, що відповідає запиту мешканців чи історичним особливостям місцевості. Окремі міські ради у спірних чи резонансних ситуаціях проводять переголосування або виїзні консультації з мешканцями.

3. Використовувати для зручності містян електронні інструменти.

4. Не затягувати з процесом дерусифікації, він на часі як ніколи. Дані соціологічних досліджень свідчать, що понад 65% українців мають запит на перейменування топонімів, що містять російські або ж радянські назви. Ба більше: неможливо вшановувати назви, пов’язані з країною, яка прагне знищити нас як націю і як суверенну державу.

Як відбувається процес дерусифікації у Дрогобицькій громаді

У Дрогобицькій громаді розпорядженням міського голови створено спеціальну комісію, яка займається питанням дерусифікації. На засіданнях розглядають вулиці та об’єкти, які підлягають перейменуванню.

Ще у 2021 році мешканці Дрогобича активно обговорювали доцільність демонтажу елементів меморіального комплексу «Вічний вогонь». Так, після численних зустрічей з представниками громадських об’єднань, консультацій з громадою, після повномасштабного вторгнення росії на терени України, у квітні 2022 року було прийнято рішення демонтувати елементи меморіального комплексу.

Рішучістю громади було видворено таке ганебне явище, як московський патріархат. Тепер маємо чудовий гарнізонний храм імені Петра Сагайдачного.

Уже перейменовано низку вулиць.

Щодо спірних постатей, таких як Геврик, Рєпін, Горліс-Горський, Дрогобицька міська рада звернулась до Інститутів національної пам’яті та українознавства, з метою отримання історичних довідок та рекомендацій від фахівців. Після отримання роз’яснень, комісією прийнято рішення залишити назву вулиці Рєпіна. Вулицю Некрасова перейменують іменем Горліса-Горського. Пам’ятник Геврику залишать, але демонтують елементи радянської символіки.

Окрім цього комісія затвердила перелік об’єктів та установ, яким можна присвоїти імена визначних осіб або загиблих Героїв, напрацьованих раніше відділом культури.

– Дрогобицька дитяча музична школа №1

– Стебницька дитяча музична школа

– Дрогобицька дитяча художня школа

– Стебницький народний дім

– Сквер Героям полеглим у ІІ світовій війні с.Михайлевичі

– Парки на території школи с.Рихтичі

– Парки на території школи с.Снятинка

– Парк дитячих розваг у с.Унятичі

– Парк біля колишнього панського маєтку с.Новошичі.

Комісія доручила відділу освіти та старостам напрацювати декілька варіантів потенційних назв, які можна використати для присвоєння цим закладам та паркам. В подальшому буде проведено відкриті консультації з громадою.

Почути громаду

До міської ради систематично надходять листи та звернення від мешканців громади та громадських об’єднань. Окрім цього проводяться консультації з краєзнавцями та істориками. Також мешканці громади долучаються до консультацій шляхом застосування гугл-форм, або інструментів електронної демократії Е-ЕДЕМ.

Після напрацювань спеціальної комісії, відповідні рішення виносяться на розгляд сесії міської ради.

Нагадуємо, вся інформація щодо засідань комісії, консультацій та прийнятих рішень, публікується на офіційному Інтернет-порталі Дрогобицької міської ради.