Data-монстр з Львівщини: як Дрогобич навчився наповнювати бюджет з даних. ЗМІ

900-річне місто Дрогобич, що на Львівщині, славиться не лише старовинними церквами, найстарішим солевиварювальним заводом у Європі та нафтопереробкою.

Дрогобич тепер є одним з драйверів впровадження в Україні відкритих даних. Недавно 70-тисячне містечко очолило рейтинг прозорості Transparency International Ukraine. Стало це можливим завдяки впровадженню системи послуг, побудованої на відкритих даних.

За кілька років місту вдалося зробити справжню революцію у впровадженні відкритих даних і навчилося на цьому заробляти. ЕП пояснює, яких саме успіхів досяг Дрогобич, і чому українським мегаполісам треба на нього рівнятися.

Пришвидшення роботи чиновників

В першу чергу, у Дрогобичі створили портал, де оприлюднили понад 200 наборів даних. На їх основі розробили кілька десятків електронних сервісів, об’єднаних в екосистему “Дрогобич — Smart City”.

За словами начальника відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міськради Станіслава Гайдера, основна мета запровадження таких сервісів — зробити роботу чиновників більш продуктивною та прозорою.

Недавно у місті імплементували проект “ProZorro.Продажі”, де через електронні аукціони можна взяти в оренду комунальне майно. 

“Через “ProZorro.Продажі” Дрогобич почав продавати місця на ярмарку. Початкова ціна — 300 грн за місце. Так само плануємо зробити для МАФів”, — говорить координатор проекту “Київський діалог” у Львові Станіслав Безушко.

Раніше цим займалася спеціальна комісія, засідання якої тривали до трьох годин. Тепер це робить один службовець, витрачаючи 30 хвилин на аукціон.

У 2017 році в Дрогобичі запровадили щоденний електронний онлайн-моніторинг витрат енергоносіїв у комунальних закладах. Він замінив постійні рейди комісій на локальні перевірки енергетичних менеджерів.

(Портал відкритих даних Дрогобича) 

“Понад 80 комунальних установ щоденно подають показники енергоспоживання. Так можна проаналізувати “клас” вибраної будівлі за державними будівельними нормами, порівняти дані, перевірити стан ефективності та ухвалити рішення щодо підвищення класу енергоефективності”, — зазначає Гайдер.

Восени 2017 року міський ЦНАП почав надавати послугу виготовлення біометричних паспортів. Послуга екстериторіальна, тому виявилася популярною.

“Жива черга створювала напругу між громадянами і службовцями. Люди були незадоволені роботою ЦНАП. Ми запровадили електронну чергу, і ситуація змінилася кардинально: нині 99% клієнтів задоволені сервісом”, — каже Гайдер.

У травні Дрогобич одним з перших в Україні запустив електронне оформлення декларацій пацієнта з лікарем. Це дозволило збільшити темпи підписання удвічі: 5 тис декларацій — до 18 травня і майже 12 тис — за наступних два тижні.

Прибуток від прозорості

У Дрогобичі відкрили дані про землю, комунальну власність, містобудівну документацію, роботу закладів освіти та охорони здоров’я, опублікували перелік підприємств. Завдяки таким крокам інвестиційна привабливість міста зросла.

“Бізнес тонко відчуває поступ та прозорість роботи міськради. У Дрогобич повертаються інвестори, яким відмовили за попередні періоди. Я нарахував десять закладів харчування, які відкрилися у Дрогобичі за останні два роки. Це ще один показник покращення міської екосистеми”, — підкреслює Гайдер.

Завдяки системі КУ “Інституту міста Дрогобича” місто з 2016 року щорічно залучає ззовні близько 30 млн грн на інфраструктуру, житло, комунальні установи.

Після запровадження сервісу “Відкрита реклама” прибуток від здавання в оренду рекламних площ збільшився вдвічі. За 2016 рік місто заробило 176 тис грн, а за 2017 рік, після запуску порталу, — 350 тис грн.

На сервісі опублікували дані про всю законну рекламу. Мешканці перевіряють і якщо на мапі нема об’єкта, інформують міськраду. Підприємець узаконює цю рекламу або знімає її. Аналогічні сервіси відстежують виїзну торгівлю і МАФи. За короткий час вдалося вивести з тіні десятки незаконних торгових споруд.

“Кожен ресурс впливає на екосистему міста. Якщо активісти за допомогою наших антикорупційних ресурсів знайшли завищені ціни під час закупівель, незаконне виділення землі, неякісних виконавців, то це позитивно впливає на бюджет міста.

Проект “Дрогобич — Smart City” відкриває неймовірні речі для громадян: від надання послуг до контролю міської ради, а владі дає можливість будувати містки, а не стіни, з громадою та бізнесом”, — зазначає Гайдер.

На його думку, якщо місто хоче стати інвестиційно привабливим, то воно повинне відкривати дані. Тоді інвестор зможе отримати всю інформацію в інтернеті.

“Недавно право на оренду приміщення отримав банк, якого досі не було в Дрогобичі. Він запропонувавши найвищу ціну. Торги відбувалися через електронний аукціон”, — підкреслює Гайдер.

Мультиплікаційний ефект

Досвід Дрогобича переймають інші громади. У липні 2018 року місто відвідалипредставники Добропільської, Краматорської, Миколаївської та Слов’янської міських рад, які цікавилися проектом “Дрогобич — Smart City”.

За словами Безушка, у містах-сусідах Дрогобича теж почали впроваджувати електронні сервіси. “У Бродах встановили GPS-трекери на транспорт, запустили Animal-ID, “Відкрите місто” та I-Gov. Вони матимуть свій портал відкритих даних, з якого бот дублюватиме дані на data.gov.ua”, — каже Безушко.

У травні 2018 року у Калуші на Івано-Франківщині розкрили усі дані про комунальне майно. За підтримки фонду “Відродження” у місті створили одну з найбільш детальних карт з інформацією про комунальну нерухомість.

На карті вказані адреси, площа, вартість оренди, балансоутримувач, фото нерухомості та багато іншої інформації. Дані щомісяця оновлюватимуться.

“Підприємці, які приходять у місто, бачать, що є відкриті сервіси

Їм не потрібно платити і з кимось домовлятися. Інвестор швидше вкладе гроші у Калуш, де все комунальне майно відкрите, і він бачить його реальний стан, ніж в інше місто, де схеми оренди майна нагадують кота в мішку”, — каже Безушко.

За словами Оксани Пілянської, яка курувала проект, чимало підприємців з Калуша не знають про вільні приміщення. Тим більше, про них не знають підприємці поза межами міста.

“Найефективніша форма управління комунальним майном — приватизація. У процесі реалізації проекту ми помітили, що приміщення, які мають власника, перебувають у кращому стані, ніж вільні чи орендовані”, — зазначає вона.

У Калуші планують підписати меморандум з I-Gov. “Почнемо з 10-15 послуг. Запроваджуватимемо мапу житлово-комунальних проблем”, — додає головний спеціаліст загального відділу Калуської міськради Михайло Перегінець.

Школа Smart Citizen

Зараз проектом “Дрогобич — Smart City” користується 10-15% жителів міста. До 2020 року місцеві розробники хочуть залучити 50% городян.

“Дрогобич запустив школу Smart Citizen. Там навчатимуть учнів 10-11 класів, аби вони могли пояснити своїм батькам, що, наприклад, на прийом до лікаря можна записатися через онлайн-чергу”, — зазначає Безушко.

Володимир Рихліцький, журналіст, рух “Сильні громади”
для “Економічна правда“