Чому вулицю Рєпіна у Дрогобичі виключили з переліку топонімів, які підлягають дерусифікації — роз’яснення Інституту українознавства

Під час останнього засідання Комісії з питань проведення заходів дерусифікації та перейменування і присвоєння назв вулицям, провулкам, паркам, скверам у межах Дрогобицької міської територіальної громади, було прийняте рішення про виключення вулиці Рєпіна з переліку вулиць, які підлягають дерусифікації у Дрогобицькій громаді.

Тривалий час питання перейменування вулиці Рєпіна у Дрогобичі перебувало під питанням, так як під час відкритих консультацій з громадою на адресу Дрогобицької міської ради поступила низка суперечливих тверджень від мешканців міста, істориків та краєзнавців. Більшість із них наполягали, що Ілля Рєпін – український художник, який любив свою малу батьківщину і вилив цю любов у потужний напрямок власної творчості, а росія нахабно вкрала та присвоїла його надбання собі.

Відтак Дрогобицька міська рада звернулась за роз’ясненнями до кваліфікованих інституцій. Зокрема до Інституту українознавства імені Крип’якевича Національної Академії Наук України.

У відповіді Інституту йдеться:

«Ілля Рєпін (1844-1930) – видатний художник-реаліст. Народився в Чугуєві (тепер Харківська область). В Україні пройшли перші 20 років життя і почався творчий шлях. Після від’їзду з України художник часто повертався до неї, неодноразово гостював у маєтку «Качанівка» українських меценатів-поміщиків Тарновських. У їхній родинній садибі І.Рєпін створив перші етюди до знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану», історія задуму і створення якої добре відома і детально проаналізована мистецтвознавцями.

Слобожанське походження Іллі Рєпіна, його любов до своєї малої батьківщини, її природи, людей, їх звичаїв та народного мистецтва з часом переросли в потужний напрямок його творчості. Загалом українська тематика, зокрема козацькі сюжети, в багатій мистецькій спадщині І. Рєпіна займали дуже вагому частку (окрім «Запорожців – «Вечорниці», «Гайдамака», «Чорноморська вольниця», «Гопак», портрети С. Любицької, М. Мурашка, С. Тарновської, Т. Шевченка, Д. Багалія, чотири ескізи проекту пам’ятника Т. Шевченкові у Києві, ілюстрації до книги Д. Яворницького «Запорожці в залишках старовини і переказах» до творів М. Гоголя «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок» та ін.).

Вважаю, що постать І. Рєпіна заслуговує на вшанування у назві вулиці у місті Дрогобич».

Довідку підготував Олександр Луцький – старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук.

Відтак під час останнього засідання комісії з питань дерусифікації, було одноголосно підтримано рішення – виключити вулицю Рєпіна в Дрогобичі з переліку вулиць, які підлягають дерусифікації.

Нагадаємо, окрім цього питання, комісія рекомендувала до перейменування ще низку вулиць Дрогобицької громади, які підлягають дерусифікації.