Без оптимізації «роздутих» штатів освітньої мережі неможливий розвиток інфраструктури Дрогобича

Оптимізація закладів освітньої мережі — неминучий процес, який потрібно здійснити найближчим часом.

Чому це потрібно зробити, де криється корінь проблеми і які це матиме наслідки для міст Дрогобича та Стебника?

Відповіді на ці питання представлені у презентації керівника КУ “Інститут міста Дрогобича” Володимира Кондзьолки “Аналіз фінансування освіти Дрогобича та Стебника 2018-2019 рр. в контексті формування Стратегії розвитку міста на 2020-2027 рр.”.

«Сьогодні, маючи важливий інструмент для аналізу — відкриті дані, які ми започаткували у Дрогобичі, кожен охочий має можливість переконатися, що питання оптимізації освітніх закладів — це проблема, яку треба вирішити, адже кожна третя гривня бюджету нашого міста йде в школи та садочки, а це 277 млн  з загальної суми у 777 млн грн і щороку з міського бюджету, додатково до державної субвенції, вливаються значні кошти.

Чи по-господарськи витрачають державні та міські кошти в освіті? Чи є можливість не погіршуючи якості навчання зменшити непередбачувані видатки на школи? Чи є можливість  не «проїдати», а скеровувати їх в розвиток не тільки освіти, а й міста?

Цьому була присвячена нарада керівництва міста з освітянами», — зазначає Володимир Кондзьолка.

Основною проблемою, яку необхідно вирішити, залишається різниця між потребою коштів та субвенцією з держбюджету. Цю різницю потрібно вкотре дофінансувати з місцевого бюджету для повноцінного функціонування шкільної мережі Дрогобича та Стебника.

У 2018 році фактичне фінансування освітньої субвенції за формулою Мінфіну становило 96 млн грн при потребі 119 млн грн. Сума, яку довелося дофінансувати з місцевого бюджету, становила 23,4 млн гривень.

У 2019 році освітню мережу необхідно дофінансувати на 13,6 млн грн. Це при тому, що на видатки з утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету заплановано лише 5,4 млн грн.

Важливо й те, що розмір державної субвенції для освіти Дрогобича та Стебника з кожним роком суттєво зменшується: у 2017 році держсубвенція становила близько 99 млн грн, у 2018 році — близько 96 млн грн, у 2019 році — близько 91 млн гривень.

“Бюджетна комісія ще на початку 2019 року звертала увагу керівників гуманітарного напрямку про подання на розгляд заходів з метою економії коштів. Це було необхідно для того, щоб вкластися в рамки фінансування з державного бюджету. Але вийшло як завжди. Для чого себе обмежувати, якщо легше скинути відповідальність на депутатів. З розрахунків видно, що на осінь зарплати для вчителів не вистачає. І прийдеться кошти з перевиконання дохідної частини бюджету віддати на зарплату. Добре, коли буде перевиконання, а якщо не буде? Хто понесе відповідальність? Жити треба вчитися по своїх доходах!”, — зазначає голова постійної комісії ради з питань планування бюджету, фінансів, цінової політики та інвестицій Роман Курчик.

Проблема неоптимізованості середньої освіти є не лише у Дрогобичі та Стебнику, а й в Україні. Найперше, це зумовлено тим, що впродовж багатьох років не враховувалися демографічні зміни. Впродовж 1991-2015 років кількість учнів зменшилася майже вдвічі. Однак було скорочено лише 18% шкіл та звільнено 10% вчителів. У результаті кількість учнів на одну школу та на одного вчителя суттєво знизилася.

Зараз кількість учнів на одного вчителя залишається занизькою — близько дев`яти. У країнах з невисоким середнім доходом, до яких за класифікацією Світового банку входить Україна, цей показник становить 28, серед країн з високим доходом — 13.

Існує суттєва різниця між міськими та сільськими школами. На одного вчителя у місті припадає удвічі більше учнів, ніж в селі, а на одну міську школу — вчетверо більше учнів проти сільської.

Це свідчить про ще одну диспропорцію: крім недостатнього врахування загальних демографічних трендів, освітня політика не брала до уваги процеси урбанізації. Це призвело не лише до неефективного витрачання коштів, а й до погіршення якості освітніх послуг.

Важливим фактором, який потрібно враховувати сьогодні, є неминучість створення ОТГ — приєднання довколишніх сіл до Дрогобича.

Якщо проаналізувати динаміку оптимізації освітньої мережі у місті та районі у співвідношенні учнів до вчителів, то у Дрогобичі статистика, загалом, співрозмірна, що не можна сказати про район. Тому цю проблему також потрібно буде вирішувати після утворення ОТГ.

Міністерством фінансів України розроблено ДЕШБОРД: аналіз ефективності видатків на загальну середню освіту. З цієї сторінки можна отримати узагальнені для всієї держави показники: кількість шкіл, кількість учнів, суми видатків на учня, на клас, загальну характеристику розподілу шкіл за кількістю учнів в розрізі міст, районів, ОТГ. Завдяки цим індикаторам можна планувати стратегію розвитку освіти з врахуванням бюджетної спроможності та аналізу ефективності використання ресурсів.

Ще одним цікавим показником, який яскраво демонструє якість освітніх послуг у школах Дрогобича та Стебника — співвідношення комп`ютерного забезпечення до кількості учнів. У Дрогобичі та Стебнику середня статистика — 1 комп`ютер на 2 класи. Зважаючи на розвиток інтернет-технологій, це низький показник.

Якщо проаналізувати наповнюваність шкіл у 2018 році, то за “червоною лінією” знаходяться школи №3, №18, №8, №13, №17. Дрогобицька школа №3 має найменший показник. Найкращі показники у школах №1, №10 та Дрогобицькому педліцеї, який на найвищому місці у рейтингу наповнюваності.

Показник відсотка фактичного фінансування до розрахункової субвенції у 2018 році найкращий у №1, №10, №11, №17. Найгірший у №3, №8 та №13, яку вже закрили.

Найбільше видатків на одного учня у 2018 році було у школі №13, далі — у школі №8, педліцеї та школі №18.

Найбільші показники відхилення фінансування на одного учня до нормативу субвенції у 2018 році становили у школах №18, №8, №3, №5. Найменший показник у школі №4.

Щодо кількості пенсіонерів серед вчителів, то найбільше їх у школі №18 — 38% від загальної чисельності педагогів, у школі №15 — 35%, у школі №13 — 25 %.

З 2016 року в Україні проводиться реформа середньої школи “Нова українська школа”, яка передбачає зростання якості освіти та автономізацію шкіл. Це означає, що фінансування шкіл, як окремих юридичних осіб, буде проводитись з розрахунку на одного учня як з державного бюджету, так і міського. Перерозподілу коштів від успішніших шкіл до відстаючих не буде. Виходячи з цього, школи Дрогобича і Стебника можна умовно поділити на три групи:

  1. Школи, які можуть собі дати раду з фінансуванням самостійно, корегування фінансового стану незначне, що лежить в повноваженнях директора школи, потреба в дофінансуванні від 6% до 20%. Це такі навчальні заклади: №1, №10, №11, №17, №4, №9, №6.
  2. Школи, які мають більші потреби в дофінансуванні від 20 до 30% і потребують втручання відділу освіти та міської ради з метою їх оптимізації та реформування. Це навчальні заклади №15, №2, №14, №16, №5, №7, гімназія, №18.
  3. Школи, яким державної субвенції суттєво замало, їм не вистачає від 33% до 48% до потреби. Ці заклади: ліцей, №3, №8, №13 потребують радикальних дій з метою забезпечення  їх самостійного функціонування в майбутньому.

Минулого тижня у міській раді відбулася чергова нарада за участі директорів шкіл Дрогобича та Стебника з керівництвом міста. Під час зустрічі Володимир Кондзьолка презентував директорам шкіл проведений аналіз за 2018 рік.

За підсумками презентації, начальник відділу освіти ДМР Петро Сушко наголосив директорам, що Міністерство фінансів України вимагає проведення оптимізації мережі. У серпні цього року план оптимізації мережі подадуть на розгляд виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

“Громада Дрогобича наполягає на вирішенні питань благоустрою, зокрема ремонті доріг. За допомогою цієї аналітики ми бачимо, що при тому доході до бюджету, який сьогодні ми маємо, якщо б оптимізувати належним чином мережу освітніх закладів, ми могли б суттєво збільшити видатки на ремонт доріг. Але коли доходить до практичних дій, ми як орган місцевого самоврядування отримуємо спротив не лише від опозиціонерів і підбурених ними батьків, а й від директорів шкіл. Яскравим прикладом є закриття школи №13, яка була найбільш дотаційною при найменшому показнику кількості учнів. Але цю проблему нам вдалося вирішити. Сьогодні батьки повинні зрозуміти, що ми ставимо пріоритет — забезпечення якісних умов для навчання дітей, а не йдемо на поводу у тих директорів шкіл, які, як менеджери, нічого не зробили для приведення мережі до тих норм, які вимагає держава. Дофінансовувати щорічно освіту на мільйони гривень — це розкіш. З першого січня 2020 року автономізація шкіл суттєво сприятиме нам у вирішенні цієї проблеми. Вся фінансова відповідальність ляже не директорів шкіл. Як вони справлятимуться зі своїми обов`язками — це вже будуть їх проблеми. Я особисто більше року намагався їм це донести і просив від них розуміння і дій. Цього не відбулося. Тому ми переходимо до радикальних дій. Більше того, в цьому питанні є підтримка і розуміння більшості депутатського корпусу, що теж важливо. Ми це вже проходили з медиками. Результат — успішне функціонування первинної ланки. Ми не можемо більше витрачати бюджетні кошти на «роздуту» мережу освіти, бо ми працюємо на забезпечення якісної освіти, а не утримання напів порожніх приміщень”, — прокоментував ситуацію міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Зацікавленість статтею
[Всього: 2 Середня оцінка: 5]
Рекомендуємо також прочитати: