27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту
Мешканці гетто у Дрогобичі (Львівська область, тоді ‑ Генеральна Губернія) очікують депортації, 21 липня 1941 р.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ проголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, в цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
В Україні від 1941 до 1945 року було знищено близько дев’ятисот тисяч євреїв.
Наймасовішим місцем знищення євреїв в Україні став Бабин Яр, що на Київщині, де було страчено близько ста тисяч євреїв.
Однак, крім Бабиного Яру в Україні було ще 5 страшних місць, де стратили тисячі євреїв.
Серед таких страшних місць і Броницький ліс на Дрогобиччині, де німецькими нацистами було знищено одинадцять тисяч наших краян-євреїв.
Наймасовішими місцями розстрілів і ліквідації також стали:
– Сирецький концтабір: також відомий під назвою “Київ-Захід”. Тут було вбито тридцять тисяч осіб.
– Богданівка: табір смерті, створений в цьому селищі Миколаївської області, згубив 55 тисяч євреїв. Всього ж у Доманівському районі, де розташована Богданівка, було вбито більше 115 тисяч осіб.
– Голокост в Одесі: під цим терміном мають на увазі знищення понад ста тисяч українських євреїв у період німецької та румунської окупації.
– Янівський табір у Львові – майже 200 тисяч вбитих.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті