22 березня – Всесвітній день води
Ми пізнаємо цінність води лише коли колодязь пересихає.
Бенджамін Франклін
22 березня світова спільнота відзначатиме Всесвітній День води, проведення якого у 1992 році започатковано Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй з метою привернути увагу до проблем, пов’язаних з водним фактором. Цьогорічна тематика Всесвітнього дня води – «Цінність води для кожного з нас», а увага зосереджується на важливості відповідального використання найдорожчого ресурсу планети.
Майже три чверті поверхні Землі вкриває вода, що робить її одним з найбагатших природних ресурсів. Однак людство на свої потреби може використовувати лише невелику частину цього скарбу. 97,5% всього обсягу вод планети припадає на солону морську воду і тільки 2,5% цих запасів – прісна вода. Але навіть цей обсяг доступний людині далеко не весь – більше двох третин прісноводних ресурсів «законсервовано» у вигляді льоду.
Наразі попри те, що Україна має значні сумарні водні ресурси, велика їх частина не може бути використана, наша країна за їх поновлюваними запасами на одного жителя є однією з найменш забезпечених країн у Європі. Згідно з офіційною статистикою, щороку у водойми України скидають близько 300 млн. кубометрів неочищених стоків. Неофіційна статистика показує значно гірші результати. Саме тому, назвати стан водних ресурсів країни задовільним не доводиться.
Проте, на відміну від всієї країни наш регіон, порівняно непогано забезпечений водними ресурсами. На території Дрогобицького району протікає одна середня річка (р. Стрий) і 24 малих річки загальною довжиною понад 465,7 км та приблизно 110 струмків і потоків. Річка Стрий – унікальна, добре збережена природна річка, що забезпечує екологічну рівновагу у Карпатах і Прикарпатті. Інші річки району зберегли відносну чистоту лише в гірській частині Дрогобицького району. На рівнинній частині екологічний стан річок бажає кращого. Особливо забрудненими є річки Тисмениця та Солониця.
За останні роки стан поверхневих і грунтових вод значно погіршився. Чимало зусиль до цього докладають також мешканці міст та району, викидаючи сміття та скидаючи стоки без будь-якої очистки в річки та потоки. Ніхто у цивілізованому світі не литиме нечистоти і не кидатиме сміття у річку. Саме виховання екологічної свідомості може врятувати наші водні ресурси. Інколи заходи, які не потребують істотних капіталовкладень, можуть допомогти нам зберегти цей неоціненний скарб для наших нащадків: свідомий підхід до використання водних ресурсів, підтримка в належному стані очисних споруд, забезпечення своєчасного збирання побутових відходів, дотримання режиму використання водоохоронних зон та прибережних смуг, контроль за використанням та зберіганням мінеральних і органічних добрив тощо.
Річки та водойми України завжди були осередками життя, багатої природи та культури. Їх шанували та від них залежали наші пращури. І сьогодні ми отримуємо від річок безліч природних послуг – воду для пиття та зрошення, рибу та інші природні ресурси, місця для відпочинку, естетичну насолоду, формування рельєфу і багато іншого. Наша мета – зберегти вільнотекучі природні річки, зберегти та відновити водно-болотяні угіддя, щоб вони могли надавати воду людям та природі. Треба пам’ятати, що вода – це «золотий фонд» нашої держави.
Наші річки все ще живі і чи залишаться вони такими залежить від кожного з нас. Нам варто пам’ятати про це!
Підготував провідний інженер
з використання водних ресурсів В. Логин