Єврейська спадщина у Дрогобичі: а ви знаєте що та де збереглось з тих часів?
«Півтора міста» — саме так назвав Дрогобич Мар’ян Хемар, польський письменник єврейського походження, родом зі Львова.
Така загадкова назва пояснюється тим, що приваблює людей в історії та культурі Дрогобича те, що творилося спільно трьома національностями людей — українцями, євреями, поляками.
Чого варті лише тексти творів Бруно Шульца, польськомовного дрогобицького єврея, письменника світової слави, чиє коротке (лише 49 років) життя обірвала невипадкова куля у дрогобицькому ґетто восени 1942 року. Дослідники ставлять їх в один ряд із творами Марселя Пруста та Франца Кафки і вони принесли українському Дрогобичу чимало слави, яка продовжує рости і досі.
А наскільки значним є внесок та що залишилось Дрогобичу у спадщину від єврейської національності, — дослідили у Туристично-інформаційному центрі Дрогобича та видали спеціальний інформаційний довідник.
На кольоровій брошурі розміщено 7 об`єктів, до яких бодай якось причетні дрогобицькі євреї. Сюди входять будівлі, повз які кожен дрогобичанин проходить щодня, зокрема це приміщення історичного факультету ДДПУ імені Івана Франка, вілла Б`янки, Дрогобицька Ратуша та солеварня, а також приміщення тодішньої аптеки «Під Архангелом» та Прогресистської синагоги «Осей Хесед».
«Брошура є двомовною: українсько-англійською, аби читати її могли як і туристи, які приїжджають до Дрогобича, так і самі євреї — пращури тих євреїв, які жили у нашому місті у довоєнні часи. Останні, до слова, не рідко приїжджають до Дрогобича, щоб подивись на місто, де свого часу мешкали їх батьки чи бабусі та дідусі», — зазначає керівник КП «Туристично-інформаційний центр Дрогобича» Ігор Чава.
Таку брошуру, за словами Ігоря Чави, можна отримати у Туристично-інформаційному центрі.