Сучасники Івана Франка у документах музею «Дрогобиччина
Традиційним пошануванням пам’яті Івана Франка у роковини його смерті стала презентація чергового виставкового проекту. Його назва – «Сучасники Івана Франка у документах музею «Дрогобиччина».
Це – документальні оригінальні матеріали із фондів музею про людей, які відіграли помітну роль у житті та творчості нашого краянина. Передовсім, йшлося про педагогів малого Івася зі школи оо. Василіян: Дам’яна Черніговича (учителя «штуби» – 1-го класу), Василя Мелька (учителя каліграфії, що став прототипом Валька у оповіданні «Красне писання»), отця ректора Ігнатія Барусевича (саме він зарахував Івася одразу до 2-го класу школи), отця Юліяна Німиловича (господаря 4-го класу, багатолітнього ректора школи), катехита отця Лева Красицького (родовитого поляка), отця Софрона Телесницького (прототип героя оповідання «Отець гуморист»), а також учителя гімназії Івана Верхратського (першим підтримав літературний хист майбутнього письменника, ознайомив з «Кобзарем» Шевченка і «Русалкою Дністровою» Шашкевича).
Експонуються на виставці артефакти, які стосуються гімназійних друзів, у родинах яких юний Франко часто гостював: Іполит Погорецький (син пароха с.Вацовичі, нині Залужани), якого підтягав у навчанні відмінник Франко та Іван Чапельський (син пароха с.Добрівляни). Село Добрівляни, де панував революційний дух завдяки лояльності пароха о. Антонія Погорецького, відіграло значну роль у становленні поета як громадського діяча. Судові матеріали із життя селян, типажі тамтешніх громадських активістів знайшли відображення у літературній творчості та публіцистиці Івана Франка.
Серед документів, що експонуються, представлений доробок архітектора Едмунда Солецького, який був і засновником дрогобицького часопису «Газета Наддністрянська» (1883-1885). А також демонструються артефакти, пов’язані з такими постатями, як: Уляна Кравченко, поетеса, вчителька у с. Солець; Володимир Кобрин, дрогобицький юрист, що переклав Франкового «Мойсея», видав його за свій кошт (1913 р.); Євген Олесницький, адвокат і громадський діяч Стрийщини, посол до Галицького Сейму і депутат Віденського парламенту, прототип Євгена Рафаловича із «Перехресних стежок»; Олександр Козловський із с. Горуцьке (нині Гірське), у якому Франко бачив великий поетичний талант. Хоча доля була надто жорстока до Олександра (помер від сухот у 21 рік), Франко опрацював його поезію і видав єдину книжечку «Мирти і кипариси», якою відкрив українській літературі це ім’я. Серед грона прогресивних громадських діячів і Андрій Чайковський, доктор права. адвокат, письменник.
Вагоме місце у творчості І.Франка мала бориславська тематика, над якою він працював усе життя, адже був сучасником промислового розвою міста, вона стала предметом його досліджень і в художній літературі представлена циклом «Бориславських оповідань» та повістями «Борислав сміється», «Boa constriсtor». Борислав міцно єднав його з учителем, директором бориславської школи, письменником Стефаном Ковалівим, про якого писав у творі «Вандрівка Русина з бідою» (1893 р.):
«Там би й мені смерть не гладка.
Та здибався Стефан П’ятка,
То він мені Борислав
Весь дрібненько описав».
Серед матеріалів виставки і документи Протоігумена Ч.С.В.В. Платоніда Філяса, який останні чотири роки життя перебував у монастирі Дрогобича і похований у Дрогобичі. Протоігумен Платонід Філяс мав стосунок до подій, пов’язаних з похороном Івана Франка. В організації похорону брав участь і полковник УСС Гриць Коссак, який прибув з фронту з групою січових стрільців.
Виставка підготовлена в рамках літературно-мистецької академії «Країна Франкіана», кураторську екскурсію проводила головний хранитель музею «Дрогобиччина» Оксана Соловка.