ІНФОРМАЦІЯ
щодо призову громадян України на строкову військову службу
у Збройні Сили України та інші військові формування
Дрогобицько-Бориславський об’єднаний районний військовий комісаріат здійснює заходи з проведення призову громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу та за станом здоров’я придатні до військової служби.
Призов громадян на строкову військову службу буде здійснюватись в період з 1 жовтня до 30 листопада 2018 року.
Згідно зі статтями 17, 65 Конституції України захист суверенітет) і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу, а захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України – обов’язком громадян України. При цьому громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України.
Відповідно до вимог ст..1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
щодо відстрочки та ухилення від призову на строкову військову службу
«Про військовий обов’язок і військову службу» :
1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб – громадян України, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;
2) неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
4) дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв’язку з її смертю або за рішенням суду;
5) двох і більше дітей;
6) дитину-інваліда;
7) дружину-інваліда;
8) вагітну дружину.
– у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;
– у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;
– у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
– в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
– педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, – на весь період їх роботи за спеціальністю;
– медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, – на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
– священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, – на час виконання обов’язків священнослужителя;
– сільським, селищним, міським головам – на строк виконання ними цих повноважень;
– особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, – на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
– резервістам – на весь період служби у військовому резерві;
поліцейським – на весь період їх служби.
В Україні за ухилення від призову на строкову військову службу передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Ухилення має місце, коли особа з метою ухилення від призову на строкову військову службу займається самокаліченням, симуляцією хвороби, підробленням документів, повідомленням призовній комісії неправдивих відомостей, нез’явлення призовника без поважних причин у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призивної дільниці для відправлення у військову частину тощо.
Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка.
Нез’явлення військовозобов’язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на військову строкову службу, а за іншим виклик ликом тягне адміністративну відповідальність за ст.210 та 210-1 КУпАП КоАП.
За цією ж статтею військовозобов’язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади.
Зокрема ст. 210 КУпАП, стосується порушення військовозобов’язаним законодавства про військову службу в мирний час та передбачає покарання у вигляді штрафу розміром від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн.), за повторне порушення накладається штраф розміром від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)
Ст. 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб
Нагадуємо, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.
Кримінальним порушенням законодавства про військову службу є: