Відвідавши церкву Святого Юра, запрошуємо доєднатись до єдності трьох святителів — Василія Великого, Івана Златоустого та Григорія Богослова

17:06 11 Лютого 2021
 
«А хто виконає їх, той буде великим у Царстві Небеснім» (Мт. 5, 14-19).
12 лютого щороку ми урочисто вшановуємо пам’ять трьох видатних святих, просвітителів і духовних стовпів Східної Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Вони своїм християнським життям і діяльністю багато причинилися до поширення Христової науки, а особливо до збереження єдності Церкви.
В кінці I ст. римські імператори почали жорстоко переслідувати християн, які ставали мучениками за віру Христа. Злі сили старалися таким чином знищити Церкву ззовні, та їм це не вдалося.
Після дарування Церкві свободи на початку IV ст. зловмисники почали руйнувати її зсередини через фальшиві науки, перекручуючи Божу правду й науку Христа. Тоді на захист Церкви — її науки та єдності — стали три великі духовні світочі: Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Златоустий. Тому свято Собору Трьох Святителів можна назвати святом єдності Христової Церкви.
Ці три святі захищали єдність Церкви не тільки за свого життя, а й після смерті. Коли між їхніми прихильниками виникла суперечка, хто зі святителів є найбільш заслужений для Церкви, то вони разом стали на захист своїх почитателів, звернувшись у сні до побожного єпископа міста Євхаїти — Івана (адже саме тут і виникла суперечка) такими словами: «Ми, як бачили, одне в Бога і нема нічого в нас противного чи спірного… Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвали одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що задля нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті, нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності». У четверику нави церкви Св. Юра, на її південній стіні також є зображення цих поважних мужів.
Це тільки на перший погляд вони різні. Насправді, їхні шляхи та подвиги були схожими. Святий Василій — суворий аскет і блискучий церковний адміністратор, єпископ, який не схилився під тиском світської влади, що нав’язувала йому спотворені погляди єретиків-аріан. Святий Григорій — близький друг Василія, розділяв з ним роки навчання й молитву в пустелі та пліч-о-пліч із ним боронив від аріан богословські істини. Обидва друзі, ставши єпископами, всебічно турбувалися про свою паству, при цьому св. Василій створив у кожному куточку своєї митрополії осередки соціальної турботи про бідних і знедолених. Тим же займався і св. Іван Златоуст, вдосконалюючи систему захисту нужденних та відстоюючи правду Божу в протистоянні з можновладцями.
Але головний спадок, який залишили ці два святителі прийдешнім поколінням, — це впорядкований чин Божественної Літургії. І хоча третій учитель вселенський — Григорій, не створив власного літургійного чину, неможливо собі уявити обидві літургії без його богословських тез про Святу Трійцю. Відтоді й до сьогодні православні християни звершують літургії Василія Великого та Івана Златоуста, які перетворюють кожного вірянина в учасника й причасника тієї самої Таємної Вечері, яку звершив Спаситель перед Своїм хресним стражданням.
Шановні гості нашого міста! Відвідавши відділ пам’яток дерев’яної архітектури музею «Дрогобиччина» — церкву Св. Юра, ви матимете можливість ознайомитися з неповторними розписами XVII ст. і доєднатись до єдності трьох святителів — Василія Великого, Івана Златоустого та Григорія Богослова, і за їх заступництвом здійсняться слова молитви українського народу: «Боже, вислухай благання, нищить неволя наш край, в єдності сила народу, Боже, нам єдність подай!».
 
Юля Лаврись,
науковий працівник відділу пам’яток дерев’яної архітектури
Перейти до вмісту