Якими були перші кроки Дрогобича у становленні Незалежної України? Які колишні назви вулиць Т.Шевченка чи І.Мазепи? Яким був перший фінансовий документ Дрогобича? Про демонтаж пам’ятника Леніну, — частина найважливіших рішень ДМР 1990-1991 років

0:00 15 Серпня 2018

Фото з мережі Інтернет

У Дрогобичі розпочали роботу з оцифровування усіх документів Дрогобицької міської ради, починаючи з 1991 року. Згідно з розпорядженням міського голови Дрогобича Тараса Кучми, оцифрування архівів покаладено на відділ інформаційних технологій та аналізу ДМР.

Оцифровування даних відбувається поетапно, тому, за словами начальника відділу ІТ та аналізу Станіслава Гайдера, перший оприлюднений пакет включатиме документи 1990-1991 років (ухвали, рішення виконкому, розпорядженням міського голови), який викладуть у вільний доступ вже до Дня міста Дрогобича 2018 року.

Враховуючи унікальність проекту, було вирішено опубліковувати найцікавіші рішення Дрогобицької міської ради впродовж 1990-1991 років. Ці рішення окреслюють перші кроки міста Дрогобича, зокрема рішенням про перейменування вулиць міста ще у травні 1990 року, щодо становлення незалежності України, 27 річницю проголошення якої урочисто відзначатимемо вже наступного тижня.

Як зафіксовано з архівних рішень, ще 2 серпня 1991 року, за 22 дні до проголошення Незалежності України, у Дрогобичі затвердили концепцію Гербу Дрогобича: «на геральдичному щиті у блакитному полі розташовано у три ряди один під одним чотири, три і дві білі топки солі. Над ними поміщений золотий тризуб. Обрамлення герба — золотий каптуш, виконаний у бароковому стилі».

А 22 серпня 1991 року, за 2 дні до проголошення Незалежності України, Дрогобицька міська рада народних депутатів Львівської області визнала діяльність міського комітету Компартії України КПРС — антиконституційною та зобов`язала тодішнього начальника управління житлово-комунального господарства на наступний день розірвати договір оренди з КПРС щодо оренди приміщення на вул. Ярослава Осмомисла, 10.

А 27 серпня 1991 року було прийнято рішення про анулювання державної символіки та Гімну УРСР та зобов`язано у всіх передбачених законом випадках використовувати Державний Національний Гімн «Ще не вмерла Україна» та українську символіку. Також впродовж тижня всі таблиці державних та громадсько-політичних установ повинні були бути переоформлені українською мовою з ліквідацією у містах Дрогобичі та Стебнику символів комуністично-імперіалістичного та мілітаристського характеру.

Однак, ще 16 травня 1990 року на перший сесії першого демократичного скликання Дрогобицької міської ради було прийнято рішення про заміну найменувань вулиць та площ Дрогобича. А 2 вересня 1990 року під час 20-тисячного мітингу було прийнято резолюцію про демонтаж пам’ятника вождю червого комуністичного терору Леніну.

Також одним з перших рішень Дрогобицької міської ради було рішення про відзначення 900-річчя Дрогобича.

Не менш важливим рішенням для Дрогобича тоді в 1991 році, так зараз є рішення про поховання на «Полі Скорботи» жертв більшовицьких репресій НКВД-МГБ 1939-1941 рр. та 1944-1953 рр., виявлених у результаті проведення розкопок на території колишньої тюрми на вул. Стрийській, 3.

Ці дні, 14-15 липня 1991 року, були оголошенеми днями скорботи, на всіх адмінустановах вивісили пристущені прапори з траурною стрічкою.

У цьому рішення Дрогобицька міська рада вимагала продовження розслідування масових вбивст українців спецслужбами НКВД-МГБ.

Щодо формування першого фінансового документу Дрогобича з часу проголошення Незалежності України, прийнятого 4 лютого 1991 року, то його було установлено у сумі надходжень — 45283,9 тисяч карбованців, у сумі видатків — 49192,7 тисяч карбованців.