Вчительство – це і мистецтво, і праця

Коли в сім’ї народжуються діти, подружжя  радіє. Заклопотаний тато, втомлена мама… Учителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель – це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Серцем відчула, що її покликання – учити дітей по-праведному жити, любити свою землю, плекати в душі добро й людяність. У вчителя початкових класів Куріци Л.М. сьогодні надзвичайно щасливий день. Їй пригадалося й народження синочка Святослава, й перший його клас та улюблена  вчителька Ольга  Деонізівна, пригадалося й перший день у 5 класі й Леся Євгенівна, і пригадалося…Сльози на очах…Щоденне спілкування з дітьми дає їй силу, радість життя, надію на те, що  буде чимось корисна для України. Часто почувається щасливою. Коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли бачить, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи, то Любов Михайлівна – щаслива.

В народі кажуть, що письменник живе в своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель у думках і справах своїх учнів. Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини! Вчительство – це і мистецтво, і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності.

 Ми нерідко чули: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у неї є музичний слух». І  сина музиканта Бог нагородив срібним високим чоловічим голосом. Святослав виховувався  в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків. Пригадалося й матусі, як сприймало музику її немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу вони спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як любив малюк дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики! Каже Любов Михайлівна, що виростав серед пісень, що їх співав тихо батько. При народженні кожна дитина має  тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. У цей час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров’я та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою  свідомого навчання музики. Запорукою успіху у вихованні дітей є співпраця педагогів та батьків. Батьки мають спонукати своїх дітей до музичної творчості, брати разом з ними участь у різних творчих заходах, влаштовувати родинні свята, вечори розваг, створювати імпровізовані оркестри. Дитиною Святослав часто хотів влаштовувати самодіяльний концерт удома – батьки  натхненно підтримували цю ідею. Музичне виховання  – це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини. Спів весь час присутній у його молодечому житті , заповнює його дозвілля. Музика, як і художнє слово чи картина, стала для Святослава способом вираження почуттів, настрою. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозір, підвищує музичне сприйняття- це  були пісні виконані батьком. Музика у хлопця викликала позитивні емоції, він сприймав навколишній світ гармонійно і оптимально.

Учень з гордістю представляв ЗОШ І-ІІІ ст.№15 на фестивалі-конкурсі « І слово, і пісня, матусю, тобі», який присвячується Дню матері та виборов  почесне друге місце. А Любов Михайлівна за чотири хвилини співу сина згадала усе дитинство, юність сина…

Радіємо й ми успіхами Святослава, який прославляє свою рідну 15 школу.

Зацікавленість статтею
[Всього: 1 Середня оцінка: 4]
Рекомендуємо також прочитати:
Теги відсутні