УП та СЗН: ПРО ВИДАЧУ СУДОВОГО НАКАЗУ ЩОДО СТЯГНЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає зручний механізм захисту неоспорюваних прав – судовий наказ. Суть судового наказу полягає в спрощеному процесі розгляду справ (у триденний строк від дня подання заяви) і винесення відповідного рішення, що і оформляється судовим наказом.

Спрощений порядок наказного провадження обумовлюється й такою особливістю, як обмеженим колом вимог, відносно яких таке провадження допустиме.

У відповідності до п.1 ч.1 ст 161 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
У наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника – це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільноправових відносин.
Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. Для одержання судового наказу працівнику необхідно отримати на підприємстві довідку про суму заборгованої йому заробітної плати та копію наказу про прийняття на роботу.
Важливим є те, що судовий наказ одночасно має силу виконавчого документа, що підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку передбаченому законом (ч. 3 ст. 160 ЦПК України). Даний документ є підставою відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Зацікавленість статтею
[Всього: 0 Середня оцінка: 0]
Рекомендуємо також прочитати:
Теги відсутні