Онлайн-видання «Рубрика»: Як збудувати “розумне місто”: кейси від мерів Києва і Дрогобича. ЗМІ


Смарт-сіті в Україні – цілком реально. Інновації проникають у щоденне суспільне життя, і ми вирішили запитати очільників міст, які є одними з лідерів у цьому русі, як йде процес. Поради для великих та малих міст.

Розумне та відкрите управління, зручне та безпечне міське середовище, розвинуті технології, громадяни, які сприяють розвитку міста – усе це ознаки Smart-City, або «розумного міста».

По всій Україні міська влада намагається інтегрувати Smart-технології в повсякденне життя міста, і, не дивлячись на окремі проблеми та складнощі, вже є успішні приклади. Деякі міста навіть можуть ділитися власним успішним досвідом з іншими.

До Дня місцевого самоврядування «Рубрика» поспілкувалась з мерами Києва і Дрогобича, про успіхи яких вже багато говорять, дізналась про найбільш ефективні міські інновації та зібрала поради, які стануть у пригоді іншим громадам українських міст. Далі – пряма мова.

Тарас Кучма, міський голова Дрогобича

Електронне самоврядування сприяло появі «розумних громадян»

У першу чергу ТОП-змін треба починати з «розумного» міста, яке ми впроваджуємо. Це і електроні записи до лікаря, сервіс «відкрите місто», відкриті бюджети, «прозоре місто», де ми фактично відкриваємо усі дані про закупівлі. Кожен, не тільки містянин, але й громадянин України з інших міст, може зайти і побачити те, як використовуються бюджетні кошти, як виконуються роботи, на яких вулицях, що робиться тощо.

Друге, що я хотів би відзначити, це активність містян у практичних змінах в місті. Якщо раніше відбувалися протести, пікети людей, то зараз люди починають брати активну участь у життєдіяльності міста. Вони залучені до громадського бюджету, використовують його так, як вважають за потрібним. Містяни консолідуються між собою, утворюють робочі групи. Хтось займається збереженням архітектурної спадщини, хтось займається еко-проектами, хтось займається облаштуванням міського простору: лавочки, парки, освітлення. Це дійсно найбільший, на мою думку, успіх! Електронне самоврядування сприяло появі «розумних громадян». Це люди, які вчаться мислити, вміють користуватися існуючими можливостями, тими ресурсами, що вони мають наразі. Тому що багато людей просто не знають, що власними силами можна впливати на позитивний розвиток міста. Що можна не витрачати свій час, а вирішувати справи через електронні сервіси.

І третє, що я хотів би відзначити, це наявність в нашому місті Аналітичного центра, який визначає пріоритетні завдання.

Ми дуже багато робимо ремонтів: дитячі садочки, дороги, вулиці. Але ніхто не знає, хто впливає на це все, хто керує цими процесами. Більшість містян думають, що то голова міста, так вирішив – і все. Але ж це не так.

По-перше, в нас є Аналітичний центр, який аналізує проблематику міста. По-друге, у нас є публічні консультанти. За допомогою публічних консультантів ми дізнаємся у містян, що треба змінити. Починаючи від питання, де лавку поставити, і закінчуючи, за яких умов треба робити нову дорогу і чи треба, або не треба продавати ту чи іншу землю на території міста.

Ми почали залучати до управління містом суспільство, і найбільше тішить те, що до цього процесу долучається молодь. І в нас є молодіжний парламент, є молодіжний президент, з якими ми зустрічаємося, обговорюємо ті чи інші проблеми. А найголовніше, що вони не просто говорять, а ще й роблять справу! Наприклад, в них є ініціатива, я кажу «Добре, гарна ініціатива. Як будете втілювати?». І вони самостійно шукають практичні шляхи втілення запропонованої ідеї. Самі заробляють кошти своїми шкільними, різдвяними ярмарками.

Мене дуже тішить, що в цьому процесі я в більшості випадків стаю спостерігачем. Єдине що, я можу – допомогти з наданням трактору, щоб вирівняти площадку, чи транспортом, щоб привезти якийсь там пісок. Тобто чисто мінімально допомогти з технічними моментами, показати їм свою підтримку. А основну роботу з втілення ініціатив роблять самі активісти! Це надихає.

Єдине, що викликає в них деяке розчарування – це той бюрократичний механізм, пов’язаний з казначейством, з тим, як правильно з документацією освоювати бюджетні кошти громадського бюджету. Раніше люди з цим не стикалися, вони думали, що це як прийти до магазину: витягнув гроші, розплатився – і все. А на ділі потрібно дуже багато документації грамотно робити, щоб ці бюджетні кошти отримати та засвоїти.

І особисто я щасливий, що люди починають розуміти, як формується бюджет, як використовуються кошти, де ті кошти йдуть, як важко їх засвоїти. Бо за кожну копійку треба відповідати, за кожну копійку треба відзвітувати.

Коли містяни починають брати відповідальність за діяльність міста, розуміють, що його розвиток залежить не тільки від влади, але й від них самих – це найбільша перемога.

Говорячи ж про проблеми, найбільша – це проблема сміття, яка показує недосконалість громадянського суспільства. Якщо б суспільство було більш консолідоване, а не звинувачувало один одного в проблемах, вирішити це питання було б значно легше.

«КОЛИ Є ДОВІРА – Є Й УСПІХ»

Говорячи про поради колегам-мерам з власного досвіду, то перше – це повністю налагодити співпрацю з громадськістю, бути відкритими до спілкування, щоб формувалася довіра і, що складне, але дуже важливе, – відкрити усі дані життєдіяльності міста. Відкрити дані треба повністю. Не боятися цього. Справді, спочатку це йде проти вас, буде бити по вас, тому що влада – це живий організм, який також здатен на помилку. І всі ці помилки будуть відкриті для суспільства. Але коли разом всі помилки бачимо, разом можемо їх виправити. І так формується довіра. А коли є довіра – є й успіх.

Друге – залишатися самим собою. Не пробувати сподобатись усім, це просто неможливо. Будьте такими, якими ви є. Бо вас обрали таким, яким ви є. Не підкорюйтесь негативним настроям, робіть все, щоб змінити місто на краще.

І третє – бережіть своє здоров’я, воно безцінне і без нього багато не зробиш.

ПОРАДИ ГРОМАДСЬКОСТІ

У першу чергу, не вірити демагогам.

Друге – зважати на голос суспільства, а не голос натовпу.

Третє – консультуватися з будь-якої ідеї. Є ідея – то треба підтягувати до неї більше зацікавлених людей, щоб побачити усі її сторони та швидше втілити у життя.

Четверте. У першу чергу розраховуйте на власні сили. Не свопдівайтеся ні на владу, ні на сусіда. Сподівайтеся на свої можливості. І коли ви почнете, під’єднаються й усі інші.

І наостанок – віра. Бо без віри нічого в тому суспільстві не зміниться. Треба вірити у власні сили, можливості, вірити в те, що ми у будь-якому випадку піднімемося та досягнемо поставленої мети.

Наше суспільство побудовано так, що ми будуємо фундамент, а десь побачили вже збудовану хату. І туди перекинулись, замість того, щоб добудувати свою. При цьому люди забувають, що в чужій хаті ми будемо на правах приймака. Нам варто завершувати будівництво своєї хати, як би важко не було.

Більше інформації читайте на шпальтах онлайн-видання «Рубрика»

Матеріали онлайн-видання «Рубрика»

Зацікавленість статтею
[Всього: 3 Середня оцінка: 4]
Рекомендуємо також прочитати:
Теги відсутні