Мобілізація урізала кадровий ресурс Дрогобицького водоканалу до межі
5 лютого Президент підписав указ № 69/2025, де йдеться про забезпечення можливості бронювання 75% військовозобов’язаних працівників водоканалів. Схоже, на державних верхах стали усвідомлювати наслідки експериментів: на початку війни водоканали могли бронювати 100% військовозобов’язаних, відтак цю кількість було скорочено до 50%. Кількість забраних до війська працівників водопостачальних підприємств навряд чи поліпшила показники мобілізації. У той же час через відплив кадрів діяльність підприємств опинилася на межі зупинки.
Питання мобілізації врегульовано двома постановами КМУ № 45 і № 76. Згідно з Постановою №45 ще до початку війни працівники водоканалу були заброньовані для виконання мобілізаційних завдань у кількості 100% у разі військового стану. Ця постанова є спеціалізованою для підприємств водо-теплопостачання. Постанова № 76 прийнята на виконання ЗУ «Про мобілізацію» уже у воєнний час і стосується усіх військовозобов’язаних. Тому базовою для водоканалу є Постанова № 45.
Відповідно до переліків посад та професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджених спеціалізованою Постановою № 45 КМУ від 4 лютого 2015 року(зі змінами), було передбачено 100% бронювання працівників, задіяних на основному виробництві. У КП «Дрогобичводоканал» ці працівники задіяні у видобутку, знезараженні, транспортуванні, розподілі та реалізації води, транспортуванні, очистці стоків відповідно до Правил прийому стічних вод. На кожному з цих етапів важливими є функції людей різних, специфічних для галузі водопостачання та водовідведення, професій. Вилучення того чи іншого працівника з виробничої системи унеможливлює забезпечення цілісного технологічного ланцюжка.
За нормативною чисельністю кількість працівників КП «Дрогобичводоканал» становить 512 осіб. На разі працює всього лиш 276 осіб. Отож, водоканал сьогодні проводить безперебійну діяльність в умовах дефіциту кадрів майже 50%. Відщипувати цей і так бідний кадровий ресурс уже немає де.
Технологічні процеси підприємство здійснює на базі масштабної виробничої інфраструктури: 46 водопровідних насосних станції першого підйому (артезіанські свердловини); 2 водопровідні насосні станції 2-го підйому, 31 водопровідна насосна станція 3-го підйому, 247 км водопровідних мереж, 110, 2 км каналізаційних мереж, 5 міських каналізаційних насосних станцій, комплекс Дрогобицьких районних очисних споруд потужністю 100 тис. куб. м/добу, 23 км кабельних ліній та 11,8 км повітряних ліній електропередач, 28 трансформаторних підстанцій; 24 спеціальні та спеціалізовані автомобілі, 9 одиниць землерийної техніки.
Оскільки підприємство веде цілодобовий видобуток та транспортування води, обов’язковою є присутність фахових працівників на водозаборах. На очисних спорудах відбувається безперервний процес біологічної очистки стоків, де також працівники цілодобово контролюють як сам процес, так і роботу обладнання.
У КП «Дрогобичводоканал» працюють люди рідкісних спеціалізованих професій. Це оператори хлораторних установок, робота яких пов’язана із застосуванням небезпечних хімічних речовин. Вони у цілодобовому режимі забезпечують знезараження питної води. Відсутність такого фахівця на робочому місці означає, що підприємство не зможе подати воду належної якості споживачам.
Оператора хлораторної установки не замінить інший працівник, бо ця посада потребує наявності вузькопрофільних навичок та знань. Вони проходять спеціальне навчання, складають іспити, за результатами яких отримують допуск до роботи. Знайти людину цієї професії майже неможливо, оскільки у нашому регіоні відсутні виробництва з наявністю такого профілю. Неприйнятним є варіант об’єднання персоналу, адже об’єкти підприємства розташовані на території 79-ти га. Їх розділяє велика відстань. Для прикладу, оператор хлораторної установки на водозаборі “Уріж» не може здійснювати знезараження води і на водозаборі «Гірне».
Важливу функцію у процесі видобутку і транспортування води виконують електромонтери. Особливістю посадових обов’язків електромонтера у водоканалі є обслуговування обладнання водопровідно-каналізаційної галузі, для чого потрібна спеціальна підготовка. Новоприйнята людина не зможе виконувати такі завдання. Резерву, звісно, підприємство сьогодні не має.
В окремих випадках скорочення кадрів забороняє закон, гарантуючи безпеку життєдіяльності. Роботи у котлованах, колодязях і камерах, а вони у водоканалі щоденні, відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, має виконувати не менше ніж 3 працівники.
Не може підприємство вдатися до ущільнення ресурсу слюсарів. Одні з них обслуговують обладнання, що забезпечує безперебійний виробничий ланцюжок. Інші – здійснюють ремонт комунікацій. Сьогодні у водоканалі наявні 15 вакансій слюсарів та електрогазозварників.
Підприємство постійно пропонує вакансії, та охочі працювати тут у черги не шикуються. Робота у житлово-комунальній сфері ніколи не була серед престижних. Через тарифну політику водоканал не має змоги зробити цю працю фінансово привабливою. Є ще один контекст проблеми – на ринку праці майже відсутні люди таких професій як електрогазозварник, кранівник, екскаваторник. До війни підприємство ще якось зберігало кадровий баланс досвідчених і вправних працівників з потрібними навичками і досвідом, яким не страшна робота в холоді, болоті, часом по коліна у фекаліях. Вони звикли до неприємних запахів і постійної критики від споживачів, та це їм не заважало відповідально виконувати свою роботу. Відчутно кадровий потенціал водоканалу похитнула мобілізація.
У червні 2024 року було внесено зміни до Постанови № 45, відповідно до яких обсяги бронювання зменшилися до 50%.
У листопаді знову було внесено зміни до цієї ж постанови. На їхній підставі усіх працівників водоканалу було розброньовано.
Після розбронювання до військкомату було викликано 32-х працівників водоканалу. Цей виклик став реальною загрозою зупинки підприємства. Після нього з власної волі звільнилося декілька працівників. Відтак за останні місяці відбувся відчутний відплив спеціалізованих кадрів. Показовим став випадок, коли 31.01.25 двоє робітників КП «Дрогобичводоканал» по дорозі на роботу були затримані працівниками патрульної поліції і доставлені у ТЦК та СП. Один з них, електрогазозварник дільниці водопроводу, був цього ж дня мобілізований.
Сьогодні уже мобілізовано 20% від кількості військовозобов’язаних чоловіків водоканалу. Це люди середнього віку, які займали посади на ключових виробничих ланках. Їхні місця залишаються незайнятими. Адже з початку воєнного стану КП «Дрогобичводоканал» приймало на роботу лише осіб з інвалідністю та пенсійного віку. Такі люди фізично нездатні працювати у котлованах, колодязях, траншеях.
Підприємство також має право бронювати працівників за Постановою КМУ № 76. Для цього воно зобов’язане отримати офіційний статус критичного підприємства. Державна політика побудована так, що де-факто водоканал є критичним підприємством, а де-юре не може підтвердити такий статус через об’єктивні причини. Над цим питанням підприємство активно працює останні пів року. КП «Дрогобичводоканал» відповідає двом критеріям з трьох потрібних для отримання згаданого статусу. Через наявну заборгованість з ПДВ неможливо підтвердити статус критичного підприємства. Критерії розроблені державою. Водночас сама держава заклала передумови для того, щоб підприємство апріорі не могло підпадати під встановлені вимоги. Адже держава уже три роки штучно заморожує зростання тарифів, створюючи дефіцит коштів. Закономірно, що не може бути бажаного результату, коли не створені економічно обґрунтовані умови для його досягнення.
У межах тарифів 2021 року, які покривають витрати підприємства лише на 65%, КП «Дрогобичводоканал» змушене балансувати і скеровувати кошти на ті статті собівартості тарифу, від яких залежить безперебійна робота підприємства, передусім йдеться про електроенергію, реагенти, зарплату. Зважаючи на це, КП “Дрогобичводоканал” зверталося до ЛОДА, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з проханням переглянути критерії критичності з врахуванням тих фінансових можливостей, які встановила держава для підприємства через затверджений тариф. Наразі питання невирішене.